Серія етапів Кубка світу зі спортивної гімнастики - кваліфікація на Літні Олімпійські ігри 2020

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Третім етапом відбору на тридцять другі Літні Олімпійські ігри 2021 у Токіо, Японія, після чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики 2018 та 2019 стане серія етапів Кубка світу, яка складатиметься з чотирьох етапів Кубка світу з багатоборства 2020, де розподілятимуться 6 ліцензій в особистому багатоборстві (3 — у чоловіків; 3 — у жінок) та восьми етапів Кубка світу в окремих видах 2018—2020 років, на яких буде розіграно 10 олімпійських ліцензій в окремих видах (6 — у чоловіків; 4 — у жінок).

Гімнасти з індивідуальними олімпійськими ліцензіями беруть участь в ОІ виключно в індивідуальній першості.[1]

Етапи Кубка світу з багатоборства 2020[ред. | ред. код]

Серія етапів Кубка світу з багатоборства 2020 (FIG All-Around World Cup) складається з чотирьох етапів:

На етапах Кубка світу з багатоборства 2020 буде розіграно по три олімпійські ліцензії серед чоловіків та жінок. Участь в етапах беруть гімнасти тих країн, які вибороли командну олімпійську ліцензію, та один учасник країни-господаря турніру, що може виборювати призові місця, але його результат не враховується при розподілі ліцензій. У серії етапів Кубка світу з багатоборства 2020 можуть брати участь до чотирьох гімнастів від країни, але не більше одного на етап.

Індивідуальна олімпійська ліцензія з багатоборства надається Національному олімпійському комітету країни, яка посіла перше-третє місце за сумою чотирьох етапів Кубка світу з багатоборства 2020.

Чоловічі результати[ред. | ред. код]

Країна Кубок Америки Штутгарт Бірмінгем Токіо Усього
США США 60 60
Україна Україна 55 55
Велика Британія Велика Британія 50 50
Японія Японія 45 45
Швейцарія Швейцарія 40 40
Бразилія Бразилія 35 35
Китайський Тайбей Китайський Тайбей 30 30
Іспанія Іспанія 25 25
КНР КНР 15 15
Німеччина Німеччина 10 10
Росія Росія -
Південна Корея Південна Корея -

Жіночі результати[ред. | ред. код]

Країна Кубок Америки Штутгарт Бірмінгем Токіо Усього
США США 60 60
Японія Японія 55 55
Велика Британія Велика Британія 50 50
Канада Канада 45 45
Італія Італія 35 35
Франція Франція 30 30
КНР КНР 25 25
Німеччина Німеччина 15 15
Іспанія Іспанія 10 10
Росія Росія -
Нідерланди Нідерланди -
Бельгія Бельгія -

Через пандемію коронавірусу та впровадження заборони деякими країнами ЄС на в'їзд іноземних громадян серію кубків світу з багатоборства Міжнародною федерацією гімнастики було остаточно скасовано. Перерозподіл олімпійських ліцензій здійснено за підсумками чемпіонату світу 2018 року:

  1. Одну додаткову олімпійську ліцензію в багатоборстві у чоловіків отримали збірні Китаю, Росії, Японії.
  2. Одну додаткову олімпійську ліцензію в багатоборстві у жінок отримали збірні США, Росії, Китаю.[9]

Етапи Кубка світу в окремих видах 2018—2020[ред. | ред. код]

Серія етапів Кубка світу в окремих видах 2018—2020 (FIG Individual Apparatus World Cup) складається з восьми етапів:

На етапах Кубка світу в окремих видах 2018—2020 буде розіграно десять олімпійських ліцензій, по одній в кожному виді програми (6 серед чоловіків та 4 серед жінок). Олімпійську ліцензію в окремих видах може здобути лише один гімнаст від країни. Участь в етапах беруть гімнасти, які не були задіяні у здобутті командної олімпійської ліцензії. У серії етапів Кубка світу в окремих видах 2018—2020 можуть брати участь 12 чоловіків та 8 жінок від країни, але не більше двох на вид. В залік йдуть результати трьох кращих етапів з восьми. Очки нараховуються за місця у топ-12.

Якщо в окремому виді після восьми етапів є декілька переможців з рівною кількістю очок, то порівнюють суму місць за три етапи. Якщо однакові, то встановлюють суму балів за три етапи. Якщо й вони збігаються, то порівнюють суми оцінок за виконання трьох етапів.

Якщо два чи більше видів виграють гімнасти з однієї країни, то порівнюють суму очок, набраних за три кращі етапи. Якщо вона збігається, то порівнюють середнє значення очок за усю серію етапів. Якщо однаковий результат, то співвідносять середнє місце у кваліфікації усіх етапів серії.

Індивідуальна олімпійська ліцензія в окремому виді є іменною.

Після чемпіонату світі 2019 результати спортсменів, що здобули олімпійські ліцензії, були виключені з рейтингу, а їх очки розподілені між спортсменами, які продовжують боротьбу за індивідуальні олімпійські ліцензії в окремих видах. Перерозподілені очки в таблицях позначаються курсивом.

Чоловічі результати[ред. | ред. код]

По одній ліцензії на вид[14]

Вільні вправи[ред. | ред. код]

Достроково особисту олімпійську ліцензію у вільних вправах отримує іспанський гімнаст Райдерлей Запата.

Місце Гімнаст Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 Іспанія Райдейлей Сапата 25 30 30 25 18 30 90
2 Фінляндія Еміль Соравіо 18 25 25 68
3 Росія Кирило Прокопєв 14 25 25 64
4 Нідерланди Казимир Шмідт 30 20 8 58
5 Австралія Крістофер Ремкес 18 18 18 54
6 Південна Корея Сунгхун Руй

30

20 50
6 Туреччина Абделрахман Махді Елгамал (Адем Азіл) 30 20 50
8 Японія Казукі Мінамі 30 18 48
9 Велика Британія Гауден Скінер 20 10 14 44
9 Білорусь Єгор Шарамков 7 20 14 41
10 Словенія Рок Клавора 16 14 9 7 39
11 Греція Антоніос Танталідіс 12 25 37
12 Японія Гібікі Араяшикі 30 30
12 Фінляндія Хейккі Сааренкето 14 16 30
12 Гватемала Хорхе Вега Лопес 16 14 30
15 США Колін Ван Віклен 16 12 28
16 Німеччина Фелікс Ремута 25 25
16 Казахстан Ільяз Азізов 7 18 25
18 Німеччина Марсель Нгуєн 20 20
18 Бельгія Джонатан Вролікс 20 20
18 Азербайджан Мурад Агарзаєв 20 20
21 Росія Микита Ігнатьєв 18 18
22 Швейцарія Андрій Фрей 16 16
22 Нова Зеландія Ітан Дік 16 16
22 Казахстан Дмитро Патанін 16 16
22 Бразилія Діого Суарес 16 16
26 Франція Жульєн Гово 14 14
27 Нідерланди Брам Верховстад 12 12
27 Чилі Томас Гонсалез 12 12
29 Росія Олексій Ростов 10 10
30 Бразилія Томас Родрігес 9 9
31 Австралія Клей Мейсон Стефенз 8 8
32 Австралія Маркус Касаменто 6 6
32 В'єтнам Фуонг Сан Дін 6 6
34 Велика Британія Джошуа Нейтан 5 5
34 Швейцарія Марко Різзо 5 5

Кінь[ред. | ред. код]

  1. Очолює таблицю китайський гімнаст Хао Венг. Однак, в паралельних брусах перемогу одержав його співвітчизник Ю Гао.

Якщо два чи більше видів виграють гімнасти з однієї країни, то порівнюють суму очок, набраних за три кращі етапи:

Хао Венг = 30 + 30 + 30 = 90

Ю Гао = 30 + 30 + 30 = 90

Якщо вона збігається, то порівнюють середнє значення очок за усю серію етапів:

Хао Венг = (30 + 30 + 25 + 0 + 30 + 30)/6 = 24,2

Ю Гао = (20 + 30 + 25 + 30 + 30)/5 = 27,0

Переможцем серед китайських гімнастів стає Ю Гао та отримує особисту олімпійську ліцензію на паралельних брусах.

2. Тоді олімпійська ліцензія розігрується між гімнастами, які посіли друге місце.

Якщо в окремому виді після восьми етапів є декілька переможців з рівною кількістю очок, то порівнюють суму місць за три етапи.

Кохей Камеяма =1 + 2 + 3 = 6

Заідреза Кейха = 3 + 2 + 1 = 6

Якщо однакові, то встановлюють суму балів за три етапи.

Кохей Камеяма = 15,400 + 15,233 + 14,833 = 45,466

Заідреза Кейха = 15,133 + 15,133 + 15,200 = 45,466 (або 15,133 + 15,033 + 15,200 = 45,366)

Рахуються бали з трьох найкращих етапів, тому перемогу в 0,100 бала здобуває японський гімнаст Кохей Камеяма.[15]

Місце Гімнаст Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 КНР Хао Венг 30 30 25 0 30 30 90
2 Японія Кохей Камеяма 30 30 20 20 80
2 Іран Заідреза Кейха 25 18 20 25 20 30 80
4 Японія Кайто Імабаяши 14 25 25 64
5 Казахстан Наріман Курбанов 12 20 5 16 25 61
6 Вірменія Харутюн Мердінян 20 18 20 58
6 США Стівен Недорощик 16 12 30 58
8 Канада Тьєррі Пелерін 20 10 18 18 14 56
9 Хорватія Роберт Селігман 16 12 16 10 44
10 Хорватія Філіп Уде 12 16 14 10 42
11 Росія Владислав Поляшов 7,5 14 18 39,5
12 Словенія Сасо Бертончел 14 6 7 27
13 Казахстан Акім Мусаєв 16 10 26
14 Японія Томомаса Гасегава 25 25
14 Японія Такаакі Сугіно 25 25
16 Велика Британія Джошуа Нейтан 12 7 19
16 КНР Джинвен Ванг 18 18
16 Нідерланди Брам Лувіджі 18 18
16 Росія Кирило Прокопєв 6 12 18
16 Йорданія Ахмад Абу Аль Соуд 18 18
21 Узбекистан Абдула Азімов 8 8 16
21 Малайзія Фу Джи Тан 16 16
21 Албанія Матвій Петров 16 16
24 Хорватія Матія Барон 14 14
25 КНР Ді Тан 12 12
25 Росія Олексій Ростов 12 12
27 Італія Джакопо Гліозі 10 10
27 Білорусь Василь Міхаліцин 10 10
27 Японія Гібікі Араяшикі 10 10
30 Казахстан Ільяз Азізов 8 8
30 Греція Антоніос Танталідіс 8 8
32 Італія Едуардо Де Роса 7,5 7,5
33 Туреччина Абделрахман Махді Елгамал (Адем Азіл) 6 6
33 Ізраїль Олександр М'якінін 5 5

Кільця[ред. | ред. код]

Якщо в окремому виді після восьми етапів є декілька переможців з рівною кількістю очок, то порівнюють суму місць за три етапи. (3-3)

Якщо однакові, то встановлюють суму балів за три етапи.

Елефтеріос Петруніас = 15,066 + 15,100 + 15,500 = 45,666

Янг Ліу = 15,200 + 15,166 + 15,133 = 45,499

Володарем олімпійської ліцензії стає грек Елефтеріос Петруніас.

Місце Гімнаст Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 Греція Елефтеріос Петруніас 25 30 30 30 90
1 КНР Лю Ян 30 30 30 25 90
3 КНР Ю Хао 25 25 18 18 68
4 Велика Британія Кортні Талок 18 18 30 18 14 16 18 66
5 Єгипет Алі Захран 16 16 16 20 20 16 20 60
6 Іран Махді Ахмад Кохані 25 5 25 55
7 КНР Ксінксі Лан 30 20 50
8 Вірменія Артур Товмасян 20 25 45
9 Азербайджан Микита Сімонов 12 25 37
9 Гонконг Кій Чунг Нг 7 18 12 37
11 Росія Олексій Ростов 12 16 8 8 36
12 Вірменія Ваагн Давтян 14 16 30
13 Аргентина Федеріко Молінарі 12 7 6 25
14 Японія Казуя Такахаші 20 20
14 Росія Артур Аблязін 20 20
14 Вірменія Артур Аветісян 20 20
17 Єгипет Алі Захран 20 20
17 Канада Раян Орляйн 14 14
17 Нідерланди Рік Якобс 14 14
17 Бельгія Денніс Гуссенс 14 14
17 Японія Кентаро Юнокі 14 14
22 Японія Такуя Нагано 12 12
22 Нова Зеландія Деві Дайсон 12 12
22 Греція Константінос Константінідіс 12 12
25 Нідерланди Казимир Шмідт 10 10
25 Росія Микита Ігнатьєв 10 10
25 Туреччина Гамса Ільмаз 10 10
25 Туреччина Юнус Емре Гундогду 10 10
29 Аргентина Даніель Віллафейн 8 8
29 Польща Себастьян Гавронскі 8 8
31 Туреччина Абделрахман Махді Елгамал(Адем Азіл) 7 7
32 Мексика Джошуа Валле 6 6
32 Японія Шойчі Ямамото 6 6
34 Австралія Мітчел Морганс 5 5

Опорний стрибок[ред. | ред. код]

Якщо в окремому виді після восьми етапів є декілька переможців з рівною кількістю очок, то порівнюють суму місць за три етапи.

Сін Че-Хван = 5 + 1 + 1 = 7

Гіденобу Йонекура = 4 + 4 + 1 = 9

Олімпійську ліцензію здобуває корейський гімнаст Сін Че-Хван.

Місце Гімнаст Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 Південна Корея Сін Че-Хван 25 16 16 30 30 18 85
1 Японія Гіденобу Йонекура 25 30 20 10 8 30 85
3 Гватемала Хорхе Вега Лопес 20 30 14 25 12 75
4 Ізраїль Андрій Медведєв 18 12 18 20 25 25 70
5 Білорусь Єгор Шарамков 12 18 25 16 18 61
6 Австралія Крістофер Ремкес 20 20 20 60
7 Китайський Тайбей Вей Шенг Ценг 16 25 18 7 59
8 Домініканська Республіка Одріс Нін Рейєс 30 12 7 49
9 Австралія Джеймс Бакуеті 18 20 38
9 Велика Британія Кортні Талок 14 8 16 38
11 США Колін Ван Віклен 25 12 37
12 КНР Руянг Ксю 18 16 34
12 Туреччина Абделрахман Махді Елгамал(Адем Азіл) 14 20 34
14 КНР Монгі Гуанг 30 30
14 Росія Деніс Аблязін 30 30
16 Мексика Джошуа Валле 7 14 21
17 Марокко Гамза Госаіні 16 16
17 Іран Махді Олфаті 16 16
19 Грузія Ксотянтин Кузовков 14 14
19 Німеччина Фелікс Ремута 14 14
19 Іспанія Райдерлей Запата 14 14
22 Греція Антоніос Танталідіс 12 12
23 Білорусь Дмитро Гуринович 10 10
23 Білорусь Святослав Драницький 10 10
25 Уругвай Віктор Ростагно 8 8
26 Польща Себастьян Гавронскі 6 6
26 Швейцарія Марко Різзо 6 6
28 Велика Британія Гауден Скінер 5 5
28 Казахстан Фарух Набієв 5 5

Паралельні бруси[ред. | ред. код]

Якщо в окремому виді після восьми етапів є декілька переможців з рівною кількістю очок, то порівнюють суму місць за три етапи.

Ю Гао = 1 + 2 + 1 = 4

Владислав Поляшов = 1 + 2 + 1 = 4

Якщо однакові, то встановлюють суму балів за три етапи.

Ю Гао = 15,066 + 15,400 + 15,000 = 45,466

Владислав Поляшов = 15,133 + 15,066 + 15,200 = 45,399

Переможцем виду є китайський гімнаст Ю Гао. Однак, у вправі на коні очолює таблицю китайський гімнаст Хао Венг.

Якщо два чи більше видів виграють гімнасти з однієї країни, то порівнюють суму очок, набраних за три кращі етапи:

Ю Гао = 30 + 30 + 30 = 90

Хао Венг = 30 + 30 + 30 = 90

Якщо вона збігається, то порівнюють середнє значення очок за усю серію етапів:

Ю Гао = (20 + 30 + 25 + 30 + 30)/5 = 27,0

Хао Венг = (30 + 30 + 25 + 0 + 30 + 30)/6 = 24,2

Переможцем серед китайських гімнастів стає Ю Гао та отримує особисту олімпійську ліцензію в паралельних брусах.

Місце Гімнаст Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 КНР Ю Хао 20 30 25 30 30 90
1 Росія Владислав Поляшов 30 30 20 30 25 90
3 Австралія Мітчел Морганс 25 25 18 68
4 В'єтнам Фуонг Сан Дін 20 18 25 20 65
5 Нова Зеландія Міхаїл Кудінов 18 12 18 48
6 Франція Жульєн Гово 25 10 35
7 Італія Матео Левантесі 18 16 34
8 Єгипет Омар Мохамед 30 30
8 Німеччина Марсель Нгуєн 30 30
10 Нідерланди Франк Рікєн 16 12 28
11 Білорусь Василь Міхаліцин 20 20
11 Японія Гібікі Араяшикі 20 20
11 Велика Британія Брін Беван 20 20
11 Японія Шойчі Ямамото 20 20
15 Фінляндія Оскар Кірмес 18 18
15 США Колін Ван Віклен 18 18
15 Аргентина Джуліан Жато 10 8 18
18 Казахстан Акім Мусаєв 16 16
18 Греція Ніколаос Іліопулос 16 16
18 Ізраїль Махаель Сорокін 16 16
18 Швейцарія Таха Серхані 16 16
22 Японія Томомаса Гасегава 14 14
22 Північна Корея Чол Рі Ві 14 14
22 КНР Іксін Ду 14 14
22 Туреччина Серкан Демір 14 14
22 Мексика Ісаак Нуньєс 14 14
27 Нідерланди Епке Зондерланд 12 12
27 Ісландія Валгард Рейнхардсон 12 12
27 Японія Кайто Сугімото 12 12
30 Нідерланди Брам Лувіджі 10 10
30 Японія Такаакі Сугіно 10 10
32 Німеччина Нілс Данкел 8 8
32 Нова Зеландія Джорден Окконел-Іннс 8 8
34 Велика Британія Джошуа Нейтан 7 7
34 Казахстан Фарух Набієв 7 7
36 Туреччина Юнус Гундогду 6 6
36 Швейцарія Ноа Сіферт 6
38 Пакистан Асад Азіз Джома 5 5
38 Нова Зеландія Ітан Дік 5 5

Поперечина[ред. | ред. код]

Якщо в окремому виді після восьми етапів є декілька переможців з рівною кількістю очок, то порівнюють суму місць за три етапи.

Гідетака Міячі = 1 + 2 + 1 = 4

Епке Зондерланд = 1 + 1 + 1 = 3

Олімпійську ліцензію здобуває нідерландський гімнаст Епке Зондерланд.

Місце Гімнаст Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 Нідерланди Епке Зондерланд 30 25 30 16 30 22,5 90
1 Японія Гідетака Міячі 25 30 20 30 30 18 90
3 Австралія Мітчел Морганс 18 25 25 68
4 Росія Олексій Ростов 18 20 5 22,5 60,5
5 Італія Карло Мачіні 18 16 20 54
6 КНР Ченглонг Жан 20 18 12 14 52
7 Туреччина Уміт Самілоглу 20 30 50
8 Угорщина Давид Вексерніс 20 12 10 7 42
9 Куба Ранду Леру 25 12 37
10 США Колін Ван Віклен 14 18 32
10 Єгипет Омар Мохамед 30 30
12 Кіпр Іліас Георгіу 25 25
12 Туреччина Адем Азіл 25 25
14 Нова Зеландія Міхаїл Кудінов 14 10 24
15 Ізраїль Александр Мякінін 16 5 21
16 Росія Сергій Єльцов 18 18
17 Франція Едгар Буле 16 16
17 КНР Ксувей Гу 16 16
19 Швейцарія Таха Серхані 16 16
20 Японія Дайсуке Сузукі 14 14
20 Росія Максим Сінічкін 14 14
20 Нідерланди Брам Верховстад 14 14
20 Бразилія Франциско Баретто Джуніор 14
24 Нова Зеландія Деві Дайсон 12 12
24 Греція Ніколаос Іліопулос 12 12
26 Домініканська Республіка Одріс Нін Рейєс 10 10
26 Туреччина Серкан Демір 10 10
28 Італія Лоренцо Галлі 8 8
28 Польща Каспер Гарнжарек 8 8
28 Азербайджан Агхамурад Гахраманов 8 8
31 Польща Себастьян Гавронскі 7 7
31 Японія Такаакі Сугіно 7 7
33 Ісландія Валгард Рейнхардсон 6 6
33 Аргентина Джуліан Жато 6 6
33 Грузія Ян Джимшелеішвілі 6 6

Жіночі результати[ред. | ред. код]

По одній ліцензії на вид[16]

Опорний стрибок[ред. | ред. код]

Достроково особисту олімпійську ліцензію в опорному стрибку отримує американська гімнастка Джейд Кері.

Місце Гімнастка Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 США Джейд Кері 25 30 30 30 90
2 Франція Колін Девілар 25 20 25 25 30 80
3 Словенія Тейя Белак 16 25 12 30 71
4 КНР Лінмін Ю 30 30 60
5 Росія Марія Пасека 20 25 14 10 7 59
6 Словенія Тіяса Куселеф 12 20 18 14 16 18 56
7 Єгипет Нанкі Таман 14 8 25 47
8 Японія Аяка Сакагучі 25 18 43
9 Пуерто-Рико Паула Меджіас 18 16 6 40
10 Індія Діпа Кармакар 20 16 36
10 Україна Ангеліна Радівілова 8 10 18 36
12 Україна Анастасія Бачинська 12 7 6 14 33
13 Хорватія Таяна Корент 8 12 12 32
14 Бразилія Ребека Андраде 30 30
14 Мексика Атзірі Сандовал 14 16 30
16 Чилі Макарена Пінто Адасме 16 8 24
17 Куба Єсенія Феррера 20 20
17 Японія Шоко Міята 20 20
17 Канада Софі Марос 20 20
17 Катар Духа Аль-Габші 20 20
21 Велика Британія Емілі Томас 18 18
21 Бразилія Джейд Барбоса 18 18
23 Японія Асука Огава 16 16
24 Румунія Деніса Голгота 14 14
24 Україна Валерія Осіпова 14 14
26 Австралія Джорджия-Роус Браун 12 12
26 Німеччина Ліза Зімерман 12 12
28 Німеччина Мішель Тім 10 10
28 Ізраїль Офір Нетзер 10 10
28 Канада Одрі Росо 10 10
31 Туреччина Білге Тархан 8 8
32 Канада Емма Спенс 7 7
33 Австралія Майя Фішвік 6 6
34 Туреччина Керен Бінер 5 5

Різновисокі бруси[ред. | ред. код]

Достроково особисту олімпійську ліцензію на різновисоких брусах отримує китайська гімнастка Фань Їлінь.

Місце Гімнастка Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 КНР Фань Їлінь 16 30 30 30 30 90
2 КНР Джиаксі Ліу 25 25 30 80
2 Бразилія Ребека Андраде 30 20 30 80
4 Росія Анастасія Іліянкова 25 25 18 18 25 75
5 Росія Дар'я Спірідонова 20 30 18 68
6 Австралія Джорджия-Роус Браун 20 20 12 25 16 65
7 Україна Анастасія Бачинська 16 16 14 25 57
8 Італія Мартіна Різзелі 12 14 18 20 52
9 Бразилія Лорейн Олівейра 10 20 30
10 Японія Аоко Морі 8 20 28
11 Росія Анастасія Агафонова 25 25
12 КНР Сісі Джин 20 20
13 Австралія Ромі Браун 18 18
13 Велика Британія Келлі Сім 18 18
13 Японія Юміка Накамура 18 18
13 Велика Британія Ондін Ечемпонг 8 10 18
13 Єгипет Зейна Ібрагім 18 18
18 Україна Валерія Осіпова 16 16
18 Німеччина Ліза Катаріна Гілл 16 16
18 Велика Британія Емілі Морган 16 16
18 Єгипет Яна Махмуд 16 16
22 Греція Аргуго Афраті 14 14
22 Японія Юкі Ючіяма 14 14
22 Велика Британія Емілі Томас 14 14
22 Німеччина Софі Шедер 14 14
22 Японія Кокоро Фукасава 14 14
27 Південна Корея Дохуун Еом 12 12
27 Австралія Емма Недов 12 12
27 Угорщина Зоя Жекелі 12 12
27 Мексика Атзірі Сандовал 12 12
27 Україна Ангеліна Радівілова 12 12
32 Туреччина Демет Мутлу 10 10
32 Японія Соуока Ганава 10 10
32 Нідерланди Сара Ван Дісселдорп 10 10
32 Канада Емма Спенс 10 10
36 КНР Джійу Ліу 8 8
36 Канада Софі Марос 8 8
38 Словенія Люсія Грівар 7 7
38 Канада Одрі Росо 7 7
40 Канада Ізабела Онишко 6 6
40 Туреччина Ділара Юртдас 6 6
42 Білорусь Ганна Метелиця 5 5

Колода[ред. | ред. код]

Достроково особисту олімпійську ліцензію на колоді отримує японська гімнастка Урара Ашікава.

Місце Гімнастка Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 Японія Урара Ашікава 30 30 30 90
2 Бразилія Ребека Андраде 30 25 30 85
3 Австралія Емма Недов 25 30 20 18 18 75
4 КНР Ксі Лі 18 30 25 73
5 Україна Анастасія Бачинська 20 18 20 20 18 60
6 Японія Мана Огучі 20 25 45
7 Італія Лара Морі 12 16 12 8 40
8 Велика Британія Ондін Ечемпонг 25 14 39
9 Німеччина Софі Шедер 20 14 34
10 Франція Колін Девілар 12 20 32
11 КНР Шитінг Чао 30 30
12 Японія Аяка Сакагучі 12 16 28
13 Китайський Тайбей Пін-Джу Лай 10 16 26
14 КНР Джиаксі Ліу 25 25
14 Словенія Адела Сайн 25 25
14 Єгипет Зейна Ібрагім 25
17 Росія Яна Ворона 7 16 23
18 Румунія Деніса Голгота 16 6 22
19 Польща Марта Піхан-Кулеша 16 5 21
20 Японія Юміка Накамура 20 20
20 Бразилія Таїс Фіделіс 8 12 20
22 Австралія Елєна Чіпізубов 18 18
22 Японія Юріка Юмото 18 18
22 Японія Суйока Ганава 18 18
25 В'єтнам Доан Ксин Нам Тран 10 7 17
26 Німеччина Ліза Зімерман 16 16
27 Південна Корея Дохуун Еом 14 14
27 Греція Ельвіра Кацалі 14 14
27 Росія Варвара Зубова 14 14
27 Польща Катаржина Юрковська-Ковальська 14 14
27 Канада Емма Спенс 14 14
32 Україна Валерія Осіпова 12 12
32 Угорщина Ценге Марія Баскай 12 12
34 Словенія Тіяса Куселеф 5 6 11
35 Австралія Джорджия-Роус Браун 10 10
35 Італія Ванесса Феррарі 10 10
35 Велика Британія Емілі Морган 10 10
35 Грузія Марія Харенкова 10 10
39 Казахстан Аіда Байржанова 8 8
39 Канада Ізабела Онишко 8 8
41 Росія Анастасія Агафонова 7 7

Вільні вправи[ред. | ред. код]

Достроково особисту олімпійську ліцензію в опорному стрибку отримує американська гімнастка Джейд Кері, тому за ліцензію у вільних вправах змагаються італійські гімнастки Лара Морі та Ванесса Феррарі.

Особисту ліцензію здобуває італійка Ванесса Феррарі.

Місце Гімнастка Котбус 2018 Мельбурн 2019 Баку 2019 Доха 2019 Котбус 2019 Мельбурн 2020 Баку 2020 Доха 2021 Усього
1 США Джейд Кері 18 30 30 30 90
2 Італія Ванесса Феррарі 30 20 20 25 25 30 85
3 Італія Лара Морі 20 25 25 25 20 30 25 80
4 Україна Анастасія Бачинська 14 30 6 6 18 62
5 Польща Марта Піхан-Кулеша 25 18 18 7 61
6 Росія Варвара Зубова 18 16 34
6 Австралія Емма Недов 18 16 34
8 Україна Ангеліна Радівілова 14 18 32
8 Велика Британія Ондін Ечемпонг 18 14 32
10 Франція Колін Девілар 12 14 5 31
11 Бразилія Джейд Барбоса 30 30
12 Румунія Деніса Голгота 12 16 28
12 Велика Британія Клаудіа Фрагапане 20 8 28
14 Пуерто-Рико Паула Меджіас 25 25
15 Австралія Джорджия-Роус Браун 10 12 22
16 КНР Шитінг Чао 20 20
16 Канада Одрі Росо 20 20
16 Бразилія Лорейн Олівейра 20 20
19 Китайський Тайбей Пін-Джу Лай 16 16
19 Бельгія Аксель Клінкаєрт 16 16
19 Канада Ізабела Онишко 16 16
19 Бразилія Таїс Фіделіс 16 16
19 Єгипет Яна Махмуд 16 16
24 Україна Валерія Осіпова 14 14
24 Німеччина Лія Гріссер 14 14
24 Австралія Бріна Скотт 14 14
27 Казахстан Аіда Байржанова 12 12
27 Велика Британія Фібі Якубчик 12 12
27 Німеччина Ліза Зімерман 12 12
27 Канада Емма Спенс 12 12
31 Австралія Кейт Сойєр 10 10
31 Велика Британія Келлі Сім 10 10
31 Велика Британія Емілі Томас 10 10
31 Словенія Адела Сайн 10 10
31 Японія Кіко Куваджима 10 10
31 Росія Яна Ворона 10 10
37 Росія Олександра Щоколдіна 8 8
37 Японія Мана Огучі 8 8
37 Мексика Ана Лаго 8 8
40 Нідерланди Сара Ван Дісселдорп 7 7
40 Китайський Тайбей Ко-Чінг Фанг 7 7
42 Словенія Люсія Грівар 5 5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.gymnastics.sport/site/news/displaynews.php?idNews=2067
  2. ↑ EnBW DTB Pokal in Stuttgart abgesagt. Deutscher Turner-Bund e.V. (нім.). Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
  3. ↑ а б в г Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 4 червня 2020.
  4. ↑ а б в г Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 17 вересня 2020.
  5. ↑ Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 25 січня 2021.
  6. ↑ Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 5 лютого 2021.
  7. ↑ Gymnastics World Cup in Birmingham cancelled due to Coronavirus concerns - British Gymnastics. www.british-gymnastics.org. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 10 лютого 2021.
  8. ↑ Artistic All-Around World Cup in Tokyo cancelled. gymnastics.sport. Процитовано 10 березня 2021.
  9. ↑ Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 10 лютого 2021.
  10. ↑ Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 13 березня 2020.
  11. ↑ Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 10 квітня 2020.
  12. ↑ Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Процитовано 11 березня 2020.
  13. ↑ Artistic Gymnastics – New dates for Doha World Cup. gymnastics.sport. Процитовано 3 червня 2021.
  14. ↑ https://www.gymnastics.sport/site/rankings/ranking_mag.php
  15. ↑ Ferrari, Petrounias, Zapata and Zonderland secure Olympic participation. European Gymnastics (англ.). Процитовано 28 червня 2021.
  16. ↑ https://www.gymnastics.sport/site/rankings/ranking_wag.php
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Серія_етапів_Кубка_світу_зі_спортивної_гімнастики_-_кваліфікація_на_Літні_Олімпійські_ігри_2020&oldid=38252577