Перейти до вмісту

Сидихін Євген Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сидихін Євген Володимирович
Народився2 жовтня 1964(1964-10-02)[1] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ленінград, РРФСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Діяльністьактор, актор театру, телеведучий, телеактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1989 — тепер. час
ДітиПоліна Євгенівна Сидихінаd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0796606
Нагороди та премії
Державна премія Росії Премія ФСБ

Сиді́хін Євге́н Володи́мирович (нар. 2 жовтня 1964) — радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий. Лауреат Державної премії Росії у галузі літератури та мистецтва (2000) і низки інших кінопремій. Учасник бойових дій в Афганістані.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 2 жовтня 1964 року у Ленінграді.

В шкільні роки займався вільною боротьбою, став 5-тиразовим чемпіоном Ленінграда.

По закінченні школи вступив на акторський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (курс Ігора Владимирова). На першому курсі призваний до армії.

У 1983—1985 рр. перебував в лавах Збройних Сил СРСР, проходив військову службу в Афганістані.

Після демобілізації відновив навчання в інституті, закінчивши його у 1989 році (курс Льва Додіна).

У 1989—1993 рр. працював у Театрі імені Ленсовєта.

З 1993 року — актор Санкт-Петербурзького Великого драматичного театру імені Товстоногова.

Дебютував у кіно в 1989 році. Найбільшу популярність актору принесли ролі у бойовиках та кримінальних драмах.

Знімається в українських та українсько-російських кінопроектах: «Особисте життя офіційних людей» (2003), «Ігри дорослих дівчаток» (2004), «Так не буває» (2007), «Як знайти ідеал» (2008), «Право на помилування» (2009, т/с), «Північний вітер» (2009, т/с), «Поганий хороший коп» (2016, т/с), «Готель Елеон» (2017, т/с) та ін.

У 1999—2000 рр. вів на каналі «НТВ» програму «Двоє», у 2012 році — ведучий документальної програми НТВ «Круті нульові».

Після 2022 року актор і надалі продовжував спокійно жити та працювати у країні-агресорці. У березні 2024 року стало відомо, що Сидихін виступив у Кемерово на заході «Донбас. Відродження». Актор, який раніше називав українців «рідними», вийшов на сцену до російських військових під документальну хроніку із так званої «зони СВО».

«Для мене було головним прочитати вірш так впевнено, щоби сумнівів у нашій правді, прагненні захистити своїх людей не залишилося ні в кого, навіть у недругів Росії», — ляпнув актор після концерту.[1]

Родина

[ред. | ред. код]

Ще в студентські роки одружився з Тетяною Борковською. Має трьох дочок: Поліну (1988), Аглаю (1998) і Анфісу (2007).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • «Алкмена та Амфітріон» (1989, телеспектакль; воїн)
  • «Графиня» (1991, Микита Шувалов, письменник-початківець (головна роль)
  • «За останньою межею» (1991, Віктор Дрьомов, ЗМС з боксу)
  • «Прірва» (1992, Гоша, носильник; реж. І. Диховичний, Росія—Франція)
  • «Виконавець вироку» (1992, Юрій Кірсанов (головна роль; озвучив Олександр Рахленко)
  • «Операція „Люцифер“» (1993, слідчий прокуратури Забєлін)
  • «Діти чавунних богів» (1993, Ігнат Морозов (головна роль)
  • «Пором „Анна Кареніна“» (1993, командир легіону; реж. О. Яковлєва)
  • «Остання субота» (1993, Олег)
  • «Два брати і сестра» / Três Irmãos (1994, Жуау)
  • «Російський транзит» (1994, Олександр Євгенович Бояров, «вибивала» ресторану «Пальміра», колишній майстер спорту з карате (головна роль); реж. В. Титов)
  • «Без зворотньої адреси» (1994—1998, реж. К. Худяков)
  • «Манія Жизелі» (1995, Борис Каплун; реж. О. Учитель)
  • «Вовча кров» (1995, Родіон Миколайович Добрих, командир загону ЧОПівців (прототип І. І. Долгих); реж. М. Стамбула)
  • «Васька Нємєшаєв» / Letgohand Vaska / Haggyállogva Vászka (1996, Ванька; Угорщина)
  • «Мамо, не горюй» (1997, Зубек; реж. М. Пежемський)
  • «Обпалені на морозі» / Burnt by Frost (1997, Норвегія)
  • «Ретро втрьох» (1998, Костя; реж. П. Тодоровський)
  • «У дзеркалі Венери» (1999, Пітер)
  • «Зима у біса на паличках» / Egy tél az Isten háta mögött (1999, Бельгія)
  • «Чоловічий характер, або Танго над прірвою 2» (1999, Сергій)
  • «Барак» (1999, Олексій Михайлович Болотін, дільничний, старший лейтенант; реж. В. Огородніков) — Державна премія Росії у галузі літератури та мистецтва (2000)
  • «Зіронька моя ненаглядна» (2000, В'ячеслав Миколайович, офіцер; реж. С. Мікаелян)
  • «Бандитський Петербург» (з 2000, т/с, 1—4, 6—10 фільми; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон» (2000, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат» (2000, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
  • «27 вкрадених поцілунків» / 27 Missing Kisses (2000, Олександр, астроном; реж. Нана Джорджадзе, Велика Британія—Німеччина—Грузія—Франція) — Кінофестиваль «Сузір'я» (2002): Приз найкращому артисту в іноземному фільмі[2]
  • «Російська красуня» (2001, Юра, режисер; Італія—Росія)
  • «Дванадцята осінь» (телеверсія «Ахіллесова п'ята») (2001, Максим)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 3. Крах Антибіотика» (2001, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
  • «Цвіркун за вогнищем» (2001, Джон; реж. Л. Нечаєв)
  • «Соломія» (2001, т/с; Федір Петрович Яліков)
  • «Ковчег» (2002, шкіпер) — МКФ «Ліки кохання» в Москві (2003): Приз за найкращу чоловічу роль
  • «Біле золото» (2002, Федір Ломов, король Сибіру, колишній КДБіст)
  • «За лаштунками» (2002, т/с; Анатолій Кусков)
  • «Впасти вгору» (2002, Микола)
  • «Поміж життям та смертю» (2002, Ян Шибко; Білорусь) — МКФ слов'янських та православних народів «Золотий витязь» (2003): Диплом «За виконавську майстерність»
  • «Таксист» (2003, т/с; Ілля Орлов) — номінація на Премію «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль на телебаченні (2004)[3]
  • «Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант» (2003, т/с; начальник 15-го відділу УГРО ОРБ підполковник Микита Микитович Кудасов (2-3, 6-7 серії)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер» (2003, т/с; начальник 15-го відділу УГРО ОРБ підполковник Микита Микитович Кудасов (флешбеки-сцени)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст» (2003, т/с; Микита Микитович Кудасов)
  • «Як би не так» (2003, Коля-Лось; реж. М. Пежемський)
  • «Особисте життя офіційних людей» (2003, Анатолій Пантелєєв, слідчий; реж. В. Новак; Росія—Україна)
  • «Спецназ» (2003, т/с; Безруков, майор)
  • «Ігри дорослих дівчаток» (2004, Віталій Манохін; реж. С. Лялін, Україна)
  • «Жінки у грі без правил» (2004, Павло Веснін; Білорусь—Росія)
  • «МКР є МКР» (2004—2005, т/с; Олександр Іванович Смирнов, майор, начальник опергрупи 1 відділу МУРу, потім підполковник у відставці (головна роль)
  • «Мамо, не горюй 2» (2005, Зубек; реж. М. Пежемський)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 7. Переділ» (2005, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
  • рос. «Sказка O Sчастье» (2005, т/с; Віктор Дерябін, батько Ольги)
  • «МКР є МКР 2», «МКР є МКР 3» (2005, т/с; Олександр Іванович Смирнов, майор, начальник опергрупи 1 відділу МУРу, потім підполковник у відставці (головна роль)
  • «Зграя» (2005, начальник служби охорони (головна роль)
  • «Таємна варта» (2005, Старий, майор (головна роль)
  • «Злочин і погода» (2006, Родіон (головна роль)
  • «Секретні доручення» (2006, т/с; Станіслав Петровський)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 8. Термінал» (2006, т/с; підполковник Микита Микитович Кудасов)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 9. Голландський Пасаж» (2006, т/с; підполковник Микита Микитович Кудасов)
  • «Вікінг» (2006, капітан третього рангу Сергій Петрович Шведов («Вікінг»)
  • «Клініка» (2006, полковник Іван Рубцов)
  • «Розрахунок» (2006)
  • «Сімейна вечеря» (2006, Олексій Вікторов)
  • «Ленінград» (2007, т/с; Корнєєв)
  • «Бандитський Петербург. Фільм 10. Розрахунок» (2007, т/с; підполковник Микита Микитович Кудасов)
  • «Після життя» (2007, Артем (головна роль)
  • «Поцілунки занепалих ангелів» (2007, Роман Демідов (головна роль)
  • «Так не буває» (2007, Назар Медвідь; реж. І. Войтюк, Україна)
  • «Безіменна — одна жінка в Берліні» / нім. Anonyma Eine Frau in Berlin (2008, майор Андрій Рибкін; реж. Max Färberböck, Німеччина—Польща)
  • «Біс» (2008, Микита Сергійович Бескудников на прізвисько «Біс», бізнесмен (головна роль)
  • «Як знайти ідеал» (2008, Борис Борисович, депутат; реж. В. Яковенко, Україна)
  • «Віддалені наслідки» (2008, Сергій Михайлович)
  • «Крижаний поцілунок» / Iced kiss (2008, Шевченко, працівник КДБ; Литва—Норвегія)
  • «Мертві душі» (2008, Шаламов Євген Андрійович, генерал (головна роль)
  • «Залюднений острів» (2008, свекор; реж. Ф. Бондарчук)
  • «Літєйний, 4» (2008—2014, т/с; Євген Андрійович Шаламов, генерал-майор ФСБ, начальник спеціального відділу (з 2-го сезону)
  • «Право на помилування» (2009, т/с; Вікентій Валер'янович Чухонцев, він же Віктор фон Браун; реж. О. Туранський, Росія—Україна)
  • «Російський хрест» (2009, Петро Єрмаков, він же отець Олександр)
  • «Північний вітер» (2009, т/с; Василь Клінцов, єгер та колишній спецназівець (головна роль); Росія,—Україна)
  • «Таємна варта. Смертельні ігри» (2009, т/с; Тибін (Старий) (головна роль)
  • «Питання честі» (2010, Шаламов Євген Андрійович, генерал (головна роль); реж. О. Рогожкін)
  • «Остання зустріч» (2010, т/с; Степан Георгійович Баришев, батько Ліки, генерал КДБ)
  • «Розум та інстинкти» / Prāts vai instinkts (2010, Латвія)
  • «Дотягнутися до мрії» (2011)
  • «Піраньї» (2011, т/с; Микола Шликов, сусід Логінових (головна роль)
  • «У зоні ризику» (2012, т/с; Сергій Володимирович Демидов («Командор»), підполковник ФСВП)
  • «Людмила» (2013, т/с; Василь Микитович Покровський, генерал; реж. О. Павловський)
  • «Призначено нагороду» (2013, т/с)
  • «Петро Лещенко. Все, що було...» (2013, т/с, полковник царської армії)
  • «Позивний „Зграя“» (2013, т/с, Анатолій Михайлович Куликов (головна роль)
  • «Фатальна спадщина» (2013, т/с, Анатолій Максимович Ісаєв (головна роль)
  • «Станиця» (2013, т/с, Федір Горобець (головна роль)
  • «Там, де є щастя для мене» (2013, Іван Васильович Прилуков (головна роль)
  • «Чорні кішки» (2013, т/с, Прохор Петрович Куплєнов, перший секретар обкому)
  • «Вдова» (2014, т/с, Костянтин Германович Шиллер (Німець), наркобарон)
  • «Вікінг-2» (2014, Сергій Петрович Шведов («Вікінг»), у минулому капітан третього рангу (головна роль)
  • «Куди йде любов» (2014, Микола, перший чоловік Наталії, полковник (головна роль)
  • «Позивний „Зграя“-2» (2014, т/с, Анатолій Михайлович Куликов (головна роль)
  • «Розриваючи замкнене коло» / Тиригартан жол тапан (2014, Володимир Іванович Долгих, секретар ЦК КПРС; Казахстан)
  • «Охоронець» (2014, т/с, Олександр Соколов)
  • «Шукач-1» (2015, т/с, Груздєв, адвокат Володарського (10 серія)
  • «Відділ» (2015, т/с, Іван Тимофійович Ушанов, полковник поліції (головна роль)
  • «Сімейний альбом» (2015, т/с, Андрій Вікторович Астахов (головна роль)
  • «Квітка папороті» (2015, т/с, Роман Михальов, батько Петра)
  • «Година Сича» (2015, т/с, Олексій Сичов (головна роль)
  • «У лісах Сибіру» (2016, Олексій (головна роль); реж. Сефі Неббу, Франція)
  • «Поганий хороший коп» (2016, т/с; Анатолій Сергійович Трубачов, слідчий, майор; Україна)
  • «Безвежовий Нік» / Tschiller a.D. - Der Kinotatort (2016, Олександр Кінський; Німеччина)
  • «Грона винограду» (2016, т/с, Петро)
  • «Козаки» (2016, т/с, Суровий)
  • «Осине гніздо» (2016, т/с, Борис Сергійович Валевський, прокурор)
  • «Проста історія» (2016, Сергій Миколайович Шмаков, генерал)
  • «Така робота» (2016, т/с, Роман Дмитрович Філін / Ігор Дмитрович Філін (головна роль)
  • «Три дні до весни» (2017, Зімін, начальник НКВС Ленінграда)
  • «Готель Елеон» (2017, т/с, Ян В'ячеславович, батько Софії; Росія—Україна)
  • «Арена для вбивства» (2017, т/с, Валерій Паршин, підполковник)
  • «Дорога з жовтої цеглини» (2017, т/с, Міхалич, фронтовий друг Івана)
  • «Робота без авторства» (2018, майор НКВС Муравйов; реж. Флоріан Генкель фон Доннерсмарк, Німеччина)
  • «Анатомія вбивства» («Скелет у шафі» фільм №1) (2018, т/с, Михайло Самсонов)
  • «Берізка» (2018, т/с, Михайло Сергійович Горшков, батько Варі та Олександри)
  • «Гранд» (2018, т/с, Ян В'ячеславович Толстой, батько Софії )
  • «Канікули президента» (2018, генерал ФСО)
  • «Кров» (2018)
  • «Сусіди» (2018, т/с, Олег Корабльов (головна роль)
  • «Великий артист» (2019, т/с, Іван Семенович Торшаков, батько Олени)
  • «Місто наречених» (2019, т/с, Олексій Петрович (Сивий), кримінальний бізнесмен)
  • «Останній тиждень» (2019, т/с, Юрій Володимирович Смирнов, бізнесмен (головна роль)
  • «Сусіди-2», «Сусіди-3» (2019, т/с, Олег Корабльов (головна роль)
  • «Холодна гра» / The Coldest Game (2019, Гаврилов; Польща—США)
  • «Смерть в об'єктиві» (2020, т/с, дядько Міша)
  • «Спаська» (2020, т/с, Олексій Костров)
  • «Стаття 105» (2020, Андрій Бочарніков, генерал)
  • «Чужа сестра» (2020, т/с, Василь Науменко)
  • «Втрачені» (2021, т/с, Привалов)
  • «Примарне щастя» (2021, т/с, Степан)
  • «Сусіди-4», «Сусіди-5» (2021, т/с, Олег Корабльов (головна роль)
  • «Десять життів Мєдвєдя» (2022, у виробництві; Олександр Мєдвєдь)
  • «Дорога до щастя» (2022, у виробництві; полковник)
  • та інші...

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136446779 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Кинофестиваль «Созвездие» (rudata.ru) [Архівовано 2010-12-04 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Номинанты премии «Золотой Орел» за 2004 год(рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Раззаков Ф. Досьє на звезд: Кумиры всех поколений. М., 1998. — С.580—584;
  • Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.524—525;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.94-95.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сидихін_Євген_Володимирович&oldid=46462980