Синдром Дресслера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром Дресслера
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I24.1
DiseasesDB 10998

Синдро́м Дре́сслера (СД) — одне із багатьох ускладнень інфаркта міокарда, яке проявляться перикардитом, плевритом, пневмонітом (реакція переважно сполучної тканини легенів), артритом, гарячкою, лейкоцитозом, збільшенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та титрів антиміокардіальних антитіл.

Свою назву отримав на честь американського кардіолога Вільяма Дресслера (William Dressler), який вперше описав даний синдром у 1956 році.

Епідеміологія[ред.ред. код]

Вважали, що СД розвивається приблизно в 1-3 % хворих, які перенесли інфаркт міокарда. Однак, якщо врахувати атипові та малосимптомні форми, то частота становитиме 15-23 %, а за оцінками деяких авторів досягає і 30 %.

Етіологія та патогенез[ред.ред. код]

Найчастіша причина розвитку СД — крупновогнищевий інфаркт міокарда. В основі механізму розвитку лежать автоімунний процес аутосенсибілізації до міокардіальних та перикардіальних антигенів.

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Зазвичай симптоми з'являються через 2-4 тижні від початку інфаркту міокарда. Інколи перебіг СД набуває агресивного та затяжного характеру — місяці й навіть роки.

Основними клінічними проявами є синдром трьох П:

  • Перикардит,
  • Плеврит,
  • Пневмоніт.

Гарячка — зазвичай субфебрильна, дуже рідко вона вища за 38°C, а часто взагалі відсутня.

Ураження суглобів (артрит) — може виникати болючість та скованість рухів в плечо-лопатковому зчленуванні (частіше зліва). Можливий розвиток припухлості інших крупних суглобів.

Лікування[ред.ред. код]

Таке ж як і при епістенокардитичному перикардиті, — ацетилсаліцилова кислота. Якщо перебіг СД важкий, то через 4 тижні після інфаркту міокарду при можна використовувати нестероїдні протизапальні засоби (НПЗС) та глюкокортикостероїди. При рецидивуючому характері може допомогти колхіцин.

Джерела[ред.ред. код]

  • [1] [недоступне посилання]
  • Лекции по кардиологии / Под. ред. Л. А. Бокерия, Е. З. Голуховой. В 3 т. — Т.2. — М.: Издательство НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН, 2001. — 288 с. (рос.)
  • Гриффин Б., Тополь Э. — Кардиология. 2008 — 112 с. (рос.)
захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.