Лейкоцитоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лейкоцитоз
Класифікація та зовнішні ресурси
AML-M3V.jpg
Мазок крові пацієнта з мікрогранулярною гострою промієлоцитарною лейкемією. На зображенні видно лейкоцитоз із патологічно зміненими промієлоцитами.
МКХ-10 D72.8
DiseasesDB 33024
MeSH D007964

Лейкоцитоз — збільшення загальної кількості лейкоцитів у крові понад 9 г/л (9×109/л). Лейкоцитоз не має самостійного значення, а є лише симптомом, що супроводжує розвиток багатьох хвороб[1].

Класифікація[ред.ред. код]

За механізмом виникнення лейкоцитози поділяють на справжні та несправжні.

  1. Справжній лейкоцитоз — збільшення кількості лейкоцитів у крові, зумовлене посиленням лейкопоезу або збільшенням надходження лейкоцитів із депо кісткового мозку в кровоносні судини. За патогенезом справжній лейкоцитоз може бути реактивним або пухлинним.
  2. Несправжній лейкоцитоз — збільшення кількості лейкоцитів у крові, зумовлене переходом лейкоцитів із пристінкового басейну в циркуляторний (перерозподільний лейкоцитоз) або зменшенням об'єму плазми та згущенням крові (гемоконцентраційний лейкоцитоз).

За збільшенням кількості окремих видів лейкоцитів у разі лейкоцитозу його поділяють на нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний. Часто збільшується кількість кількох видів лейкоцитів (наприклад, нейтрофільно-еозинофільний лейкоцитоз)[2].

За причиною виникнення лейкоцитози поділяють на фізіологічні та патологічні.

Етіологія[ред.ред. код]

Фізіологічний лейкоцитоз[ред.ред. код]

З цієї причини кров потрібно здавати натще, перед проведенням тесту не варто займатися важкою фізичною роботою. Для вагітних, породілль встановлені свої норми. Те ж саме стосується дітей.

Патологічний лейкоцитоз[ред.ред. код]

Якщо в гострій фазі інфекційного захворювання відсутній лейкоцитоз — це несприятлива ознака, що свідчить про слабку реактивності (опірності) організму. Деякі інфекційні захворювання перебігають з лейкопенією (черевний тиф, малярія, бруцельоз, кір, краснуха, грип, вірусний гепатит у гострій фазі).

Винятки: метастази в кістковий мозок можуть порушувати кровотворення і спричиняти лейкопенію

  • Проліферативні (лат. proles потомство + лат. ferreнести = розростання тканини організму в результаті новоутворення клітин) — захворювання системи крові (лейкози тощо), але це стосується тільки лейкемічної (більше 50-80 ×10 9 / л лейкоцитів) та сублейкемічної (50-80 ×10 9 / л лейкоцитів) форм.

Винятки: при лейкопенічній (вміст лейкоцитів у крові нижче норми) і алейкемічній (вміст лейкоцитів у крові нижче норми, відсутність бластних (незрілих) клітин) формах, лейкоцитоз не спостерігається.

Патогенез[ред.ред. код]

Розрізняють чотири механізми виникнення лейкоцитозу:

  1. збільшення утворення лейкоцитів в органах кровотворення реактивного характеру, що трапляється під час інфекції та некрозу тканин, та пухлинного характеру, що трапляється в разі пухлинної гіперплазії лейкопоетичної тканини, унаслідок чого збільшується мітотичний, дозрівльний і резервний басейн лейкоцитів у кістковому мозку.
  2. прискорення виходу лейкоцитів із кісткового мозку в кров у наслідок підвищення проникності кістковомозкового бар'єру під впливом медіаторів запалення та глюкокортикоїдів), посилення протеолізу оболонки острівця гранулицтопоезу, септичних станів.
  3. перерозподіл лейкоцитів завдяки їх мобілізації з пристінкового басейну в циркуляторний, що трапляється під час стресу, що супроводжується виділенням адреналіну та глюкокортикоїдів, в разі виникнення сильних емоцій, болю, перегрівання, переохолодження, у випадку дії ендоктоксинів мікроорганізмів, у наслідок перерозподілу крові в разі шоку чи колапсу.
  4. зменшення об'єму плазми та згущення крові[3].

Картина крові[ред.ред. код]

У разі лейкоцитозу збільшення загальної кількості лейкоцитів супроводжується зміною лейкоцитарної формули — відсоткового вмісту окремих форм лейкоцитів за підрахунком 100—200 клітин у пофарбованому мазку крові. Для встановлення абсолютного характеру окремих видів лейкоцитозу розраховують абсолютний вміст різних форм грануло- та агранулоцитів в 1 л, позаяк сама лейкоцитарна формула показує лише відсотковий вміст лейкоцитів і відображає відношення між їхніми різними формами.

Лейкоцитоз часто супроводжується появою в крові незрілих клітин. Велика їх кількість характерна для сепсису, гнійних процесів, інфекційних хвороб, розпаду злоякісної пухлини[4].

Лейкоцити Кількість клітин
% в 1 л в 1 мкл
Базофільні гранулоцити 0—1 0—0,09 × 109 0—90
Еозинофільні гранулоцити 2—5 0,08—0,45 × 109 80—450
Нейтрофільні гранулоцити:
а) метамієлоцити (юні) 0—1 0—0,09 × 109 0—90
б) паличкоядерні 1—6 0,04—0,54 × 109 40—540
в) сегментоядерні 51—67 2,04—6,03 × 109 2040—6030
Моноцити 4—8 0,16—0,72 × 109 160—720
Лімфоцити 20—40 0,8—3,6 × 109 800—3600

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атаман, 2007, с. 266
  2. Биць, 2015, с. 472
  3. Биць, 2015, с. 473
  4. Биць, 2015, с. 473—474

Література[ред.ред. код]

  • Биць Ю.В., Бутенко Г.М., Гоженко А.І. та ін. Патофізіологія. — К. : ВСВ «Медицина», 2015. — 752 с. — ISBN 978-617-505-428-4.
  • Атаман О.В. Патофлогічна фізіологія в запитаннях і відповідях. — В. : Нова Книга, 2007. — 512 с. — ISBN 978-966-382-020-0.
  • Vinay Kumar, Abul K. Abbas, Jon C. Aster Robbins and Cotran pathologic basis of disease. — Elsevier, 2015. — 1392 с. — ISBN 978-1-4557-2613-4.
  • Третяк Н. М. Гематологія: Навчальний посібник. — К.:Зовнішня торгівля, 2005 — С.240 ISBN 966-8517-07-5