Скалівські Хутори
| село Скалівські Хутори | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Тер. громада | Новоархангельська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA35020130180018933 
|
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 698 |
| Поштовий індекс | 26140 |
| Телефонний код | +380 525537 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′28″ пн. ш. 30°56′40″ сх. д. / 48.65778° пн. ш. 30.94444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
165 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 26140, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с.Скалівські Хутори |
| Карта | |
  Скалівські Хутори | |
 Скалівські Хутори | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Скалівські Хутори́ — село в Україні, в Новоархангельській селищній громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 15 кіндратів.Селищний голова - Трепеза Максим Анатолійович
Територія села раніше розподілялась на хутори. Це були вільні степи, незаселені. З сусіднього села Скалевої їздили селяни обробляти панські наділи, тут була «панська економія», з тих пір ці «вільні степи» потроху починали заселятися. Звідси і назва території — Вільний степ. Хутори звалися Ердельова (там жив козак Ерделів), Кіндратівна (козак Кіндрат), Змунчилів (пізніше ця територія мала назву Новомиколаївка), Миколаївка, Мамалатів. Забудовувалися Хутори хаотично, без плану, вздовж річки Торговички і ця особливість — протяжності 7—8 кілометрів уздовж по обидва боки річечки, збереглася до цього часу. Багатьом з тих, хто отримав наділ, але жив у Скалевій, доводилось долати довгий шлях, щоб дістатися до свого поля.
Під час Столипінської земельної реформи селяни отримали землю у власність і почали переселятися на свої Хутори. З того часу офіційно і закріпилась назва — Скалівські Хутори. Родинні стосунки між жителями Скалівських Хуторів та їх родинами у Скалевій збереглися і зараз, але вже в третьому і четвертому поколінні. Баліцькі, Цистани, Барабоші, Сіденки, Стодухи, Іванці, Кучеренки — це сім'ї тих, хто виїхав із Скалевої на Хутори. Поряд оселялися переселенці з інших великих сіл, в тому числі з Кальниболота. Виникла назва Хуторів — Мамалатів, Змунчилів, Кіндратівна, Ердельова. Якщо перші хуторяни орієнтувалися на чисто сільськогосподарські заняття, то з часом багатий поміщик Еклінгер побудував у селі спиртовий завод на березі великого ставу, та невеличку цегельню, де вироблялась якісна цегла. Під час революції 1917 року спиртовий завод і цегельня були зруйновані, а в село прибула нова хвиля переселенців, які отримали землю від Радянської влади.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 834 особи, з яких 368 чоловіків та 466 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 698 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,28 % |
| російська | 1,43 % |
| молдовська | 1,14 % |
В селі народилися:
- Лісіцин Василь Анатолійович (1991—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шаров Ігор Федорович (* 1961) — український політик, державний, громадський діяч, народний депутат України ІІ, ІІІ, IV, VI, VII скликань.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
|
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
