Скаржинський Михайло Казимирович
| Скаржинський Михайло Казимирович | |
|---|---|
| Antoni Aleksander Skarżyński | |
| Ім'я при народженні | Антоній-Олександр Скаржинський |
| Народився |
невідомо Трокське воєводство |
| Помер |
1753 Лубенський полк |
| Підданство |
 Російська імперія |
| Посада | сотник Лубенського полку |
| Військове звання | сотник |
| Конфесія | православ'я (з 1733) |
| Рід | Скаржинські |
| Батько | Скаржинський Казимир Войцехович |
| У шлюбі з | Скаржинська (Д'яковська) Марія |
| Діти |
сини: Скаржинський Михайло Михайлович, Скаржинський Петро Михайлович, Скаржинський Іван Михайлович |
Анто́ній-Олекса́ндр Скаржи́нський (пол. Antoni Aleksander Skarżyński), в хрещенні Миха́йло Казими́рович Скаржи́нський (нар. ? — пом. 1753) — польський шляхтич на російській військовій службі, засновник українського козацького роду Скаржинських, сотник Лубенського полку.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Трокському воєводстві Великого князівства Литовського в родині шляхтича Казимира Скаржинського.
Навчався в єзуїтському колегіумі в Орші.
У 1733 році перейшов на військову службу до Російської імперії, прийняв православ'я й отримав у хрещенні ім'я Михайло. Виконував функції перекладача з польської та латинської мов при російських генералах.
Наказом генеральної військової колегії від 18 липня 1734 року був призначений сотником 1-ї лубенської полкової сотні, на цій посаді пробув до 1750 року.
У 1741 році «за сприйняття віри православної та за ревну службу» отримав маєтність з 20 дворів у Чорнухинській сотні Лубенського полку.
Родина[ред. | ред. код]
По батькові мав чотирьох братів (Петро, Федір, Іван, Бенедикт) та чотирьох сестер, які залишились на польській службі та в католицькій вірі.
У 1741 році одружився з Марією Д'яковською, яка народила йому трьох синів: Михайла, Петра, Івана та двох доньок.
Література[ред. | ред. код]
- Дорошенко О. М. Рід Скаржинських в історії Південної України (середина XVIII — початок XX століття — Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2011 (ISBN 978-617-576-048-2)
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини — Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008 (ISBN 978-966-02-4850)
Посилання[ред. | ред. код]
- Електронна історична енциклопедія Миколаївської області
- Шляхта Великокняжа і Коронна Русі-України[недоступне посилання з липня 2019]