Син

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

́

Король Сіаму (праворуч) і деякі з його 33-х синів. Ітонський коледж, 1897

Син — чоловіче потомство; хлопчик, чоловік у відношенні до батьків. Жіночий відповідник — донька.

Бог звертається до Авраама і наказує принести в жертву його сина:

«Бог сказав: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісаака, та й піди до землі Моріа, і принеси там його в цілопалення на одній з гір, про яку Я скажу тобі» (Буття, 22:2).

Етимологія[ред.ред. код]

У давньоруській мові слово сынъ відмінювалося за типом іменників з основою на -u (сынове, сынови, сыновѣхъ), надалі змінило тип відмінювання за зразком іменника братъ.

Соціальні питання стосовно синів[ред.ред. код]

У багатьох доіндустріальних суспільствах і в деяких сучасних країнах з аграрною економікою сини, а не дочки, мали і досі мають велике значення, тому що чоловіки мають там вищий соціальний статус, чоловіки були фізично сильнішими і могли виконувати завдання сільського господарства ефективніше.

У Китаї, з метою усунення швидкого зростання населення, діє «Політика однієї дитини». Офіційні звіти народження показали зростання народжуваності чоловіків. Це було обумовлено низкою факторів, у тому числі незаконною практикою вибіркових за статтю абортів і широко поширеною практикою приховування звітності народження дівчаток.

У деяких країнах прийнята практика первородства — сини успадковують перед дочками.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наукова думка, 1982.

Посилання[ред.ред. код]