Скачков Семен Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скачков Семен Андрійович
Народився 30 січня 1907(1907-01-30)
Харків, Російська імперія
Помер 24 лютого 1996(1996-02-24) (89 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater НТУ «ХПІ»
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Семен Андрійович Скачков (29 січня 1907(19070129), місто Харків — 24 лютого 1996, місто Москва) — радянський діяч, голова Державного комітету РМ СРСР із зовнішніх економічних зв'язків. Герой Соціалістичної Праці (28.01.1977). Депутат Верховної Ради СРСР 3—10-го скликань (у 1950—1984 роках). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 січня 1907(19070129) року в родині робітника в місті Харкові.

З 1921 працював кур'єром, підручним слюсаря. З 1922 року — слюсар паровозоремонтного заводу, учень технікуму.

У 1924—1930 роках — студент Харківського механіко-машинобудівного інституту.

У 1930—1941 роках — змінний інженер, помічник начальника цеху, заступник начальника цеху, начальник ковальсько-штампувального цеху, заступник начальника відділу, головний металург Харківського заводу № 183 (паровозобудівного заводу).

Член ВКП(б) з 1936 року.

З березня 1941 року — парторг ЦК ВКП(б) Харківського заводу № 183 імені Комінтерну. Під час німецько-радянської війни разом із заводом був евакуйований до міста Нижній Тагіл Свердловської області РРФСР. У 1941—1945 роках — парторг ЦК ВКП(б) Уральського вагонобудівного заводу імені Комінтерну в Нижньому Тагілі.

У 1945—1946 роках — директор Ленінградського дизельного заводу № 800.

У 1946—1949 роках — директор Уральського вагонобудівного заводу в Нижньому Тагілі.

У 1949—1954 роках — директор Челябінського тракторного заводу.

У 1954—1957 роках — 1-й заступник міністра транспортного машинобудування СРСР.

31 травня 1957 — лютий 1958 року — голова Ради народного господарства Харківського економічного адміністративного району.

20 лютого 1958 — 5 липня 1978 року — голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР із зовнішніх економічних зв'язків. 5 липня 1978 — 27 травня 1983 року — голова Державного комітету СРСР із зовнішніх економічних зв'язків — міністр СРСР.

З травня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві.

Помер 24 лютого 1996 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]