Склодувна трубка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Видування скла у форму

Склодувна трубка — основний інструмент склодува. На кінець трубки набирають скляну масу і видувають так звану «баньку» — велику скляну бульбашку. Її видувають у склярську форму чи обробляють інструментами.

Звичайні склодувні трубки складаються з наплавки (частина, якою набирається скляна маса), корпусу, ізольованої частини і мундштука.

Склодувними трубками користувалися вже фінікійці (бл. 1500—300 до н. е.), очевидно, вони виготовлялися з глини[1].

Найстаріше зображення склодувної трубки належить до XV століття — у дорожніх нотатках Джона Мандевіля[1][2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Vlastimil Vondruška. Ruční techniky výroby skla // Sklářství. — Praha : Grada, 2002. — С. 46–47. — ISBN 80-247-0261-4. (чес.)
  2. Зображення склодувної трубки. British Library. Архів оригіналу за 7 червня 2007. Процитовано 1 квітня 2009. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]