Скоромовка

Скоромовка, швидкомовка або чистомовка — жанр як фольклорного, так і літературного походження: дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, і звуків, що створюють труднощі для швидкої й виразної вимови слів. Зазвичай має форму ритмізованої прози, іноді римованої. Зміст скоромовки найчастіше жартівливий: «Про Прокопа й про прокопенят»; «Ходить посмітюха по смітнику з посмітюшенятами».

Скоромовку можна застосовувати для тренування артикуляційного апарату. Також скоромовки — поширений засіб, за допомогою якого виправляються дефекти мови у дітей. Ще можна сказати що скоромовки це вірші які потрібно скоро мовити тому їх називають скоромовками.

Приклади

Бабрились в брудній баюрі
Два бобри брунатно-бурі:
— Правда, брате бобре, добре?
— Дуже добре, брате бобре!

Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.

Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.

Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.

Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.

Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.

На городі стоїть верба найскоркумакуватіша.

Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.

Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.

Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.

Через грядку гріб тхір ямку.

Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

Див. також

• Лічилка

Посилання

• Українські скоромовки для дикції
• Антологія Української народної творчості - скоромовки
• Весела абетка. Скоромовки
• Чистомовки українською мовою
• Скоромовки різними мовами світу

Література

Зовнішні відеофайли
	НАЙДОВША СКОРОМОВКА УКРАїНСЬКОЮ У СВІТІ

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.