Слюсарний провулок (Харків)
| Слюсарний провулок Харків | |
|---|---|
.jpg) Вид на Слюсарний провулок від вулиці Короленка | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Київський |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | середина XVIII століття |
| Протяжність | 290 м |
| Координати початку | 49°59′21″ пн. ш. 36°14′09″ сх. д. / 49.989361° пн. ш. 36.236028° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′30″ пн. ш. 36°14′12″ сх. д. / 49.991778° пн. ш. 36.236778° сх. д. |
| поштові індекси | 61003 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Історичний музей», «Майдан Конституції» |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 1 до № 10 |
| Архітектурні пам'ятки | № 1/11, 10 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450276 |
| Мапа | |
 | |
 Слюсарний провулок у Вікісховищі | |
Слюсарний провулок — провулок у Київському районі Харкова. Пролягає від проспекту Героїв Харкова до перехрестя Громадянської вулиці з Скрипниківським узвозом. Слюсарний провулок перетинає Миколаївську вулицю. Рух односторонній.
Історія[ред. | ред. код]
Виникнення провулку відносять до середини XVIII століття. Його назва фактично не змінювалась. Він називався також Слюсарською вулицею і Слюсарським провулком. Забудова провулку серйозно постраждала під час німецько-радянської війни.
Будинки[ред. | ред. код]
- Будинок № 1/11 — будинок на розі з проспектом Героїв Харкова. Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 270. Побудований у 1809 році за проєктом Є. О. Васильєва для першого капельмейстера Харківського університету Івана Матвійовича Вітковського[1].
- Будинок № 10 — пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 342. Житловий будинок початку XX століття, можливо 1900 року. Архітектор невідомий. За списками домовласників 1909 року будинок належав колезькому асесору А. В. Лабінському[2].
- З непарного боку квартал між Миколаївською вулицею і Скрипниківським узвозом займає ТРЦ «Нікольський».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Андрей Парамонов (24 листопада 2017). Прогулки по Харькову: Дом Витковского в Слесарном переулке. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
- ↑ Иван Пономаренко (23 квітня 2020). Слесарный переулок, 10. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова
- Улицы и площади Харькова. Переулок Слесарный. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район Московского проспекта. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- Домофото. Список зданий, Харьков, Слесарный переулок. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.