Смерть Вазір-Мухтара
Смерть Вазір-Мухтара | |
|---|---|
| рос. Смерть Вазир-Мухтара | |
 | |
| Жанр | історичний біографія драма |
| Режисер | Роза Сирота Володимир Рецептер |
| Сценарист | Борис Фірсов |
| У головних ролях | Володимир Рецептер Сергій Юрський |
| Оператор | Віталій Ананьєв |
| Композитор | Марат Камілов |
| Художник | Лариса Луконіна |
| Кінокомпанія | Ленінградське телебачення |
| Тривалість | 160 хв. (2 серії) |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1969 |
| IMDb | ID 5914476 |
«Смерть Вазір-Мухтара» — радянський художній телефільм-спектакль, поставлений на Ленінградському телебаченні Розою Сиротою і Володимиром Рецептером за однойменним романом Юрія Тинянова. У фільмі були задіяні у тому числі і провідні актори Ленінградського Великого драматичного театру кінця 1960-х років.
Частина перша. 1828 рік. На прийомі у Миколи I колезький радник Грибоєдов вручає імператору доставлений ним текст Туркманчайського мирного договору. Цар удостоює його особистої аудієнції. Подальша дія першої частини фільму приділена петербурзьким зустрічам Грибоєдова з Пушкіним, Булгаріним, Чаадаєвим, генералом Єрмоловим. Він викладає свій проект економічних реформ в Персії графу Нессельроде і члену Державної ради Родофінікіну, але отримує мовчазну відмову. Грибоєдова призначають російським посланником у Персії, чим, за його власним переконанням, «відправляють на з'їдіння».
Частина друга. По дорозі в Тегеран Грибоєдов заїжджає до свого родича, командувача російськими військами в турецькій кампанії 1828 року генерала Паскевича. Прибувши до місця служби, Грибоєдов на новій посаді стикається з труднощами: розорені війною перси не в змозі виплачувати данину відповідно до мирної угоди. З фактичного схвалення місцевих сановників Грибоєдова — «кяфіру в окулярах», мусульманські фанатики оголошують джихад. Формальним приводом служить притулок, який той надав кільком полоненим, що втекли з перської неволі. Натовп, що увірвався в російське посольство, вбиває майже 40 козаків конвою і главу місії — Грибоєдова. Микола I, прийнявши від перського посланника щедрі дари, зробив вказівку «дати вічному забуттю нещасну тегеранську подію».
- Володимир Рецептер — Олександр Сергійович Грибоєдов
- Сергій Юрський — Олександр Сергійович Пушкін
- Владислав Стржельчик — Петро Якович Чаадаєв, філософ, публіцист
- Микола Трофімов — Фадей Венедиктович Булгарін, письменник, критик
- Микола Корн — Олексій Петрович Єрмолов, генерал, воєначальник
- Вадим Медведєв — Микола I
- Наталія Тенякова — Ленхен, дружина Булгаріна
- Володимир Татосов — Карл Васильович Нессельроде, міністр закордонних справ
- Ніна Скоморохова — танцівниця
- Галина Мікрюкова — Ніна Грибоєдова (Чавчавадзе)
- Борис Рижухін — Костянтин Костянтинович Родофінікін, дипломат
- Анатолій Шведерський — лікар Макніль, англієць
- Сергій Дрейден — Осип Іванович Сенковский, публіцист
- Володимир Заманський — Мальцев, секретар Грибоєдова
- Олег Басілашвілі — Іван Григорович Бурцев, опальний генерал ліберальних поглядів
- Павло Панков — генерал Микола Мартем'янович Сипягін
- Сергій Карнович-Валуа — полковник
- Юхим Копелян — Алаяр-хан
- Євген Лебедєв — Іван Федорович Паскевич
- Григорій Гай — лікар Карл Аделунг
- Георгій Штиль — маркіз Савіньї
- Володимир Свєкольников — Хозрев-Мірза
- Анатолій Абрамов — Ходжа-Мірза-Якуб
- Нодар Шашік-огли — Ходжа-Аббас
- Олена Агаронова — княгиня Саломе
- Режисери — Роза Сирота, Володимир Рецептер
- Сценарист — Борис Фірсов
- Оператор — Віталій Ананьєв
- Композитор — Марат Камілов
- Художник — Лариса Луконіна
- Смерть Вазір-Мухтара на сайті IMDb (англ.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |