Стржельчик Владислав Гнатович
Стржельчик Владислав Гнатович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 31 січня 1921 Петроград, РРФСР | |||
Помер | 11 вересня 1995 (74 роки) Санкт-Петербург, Росія | |||
Поховання | Літераторські мостки | |||
Громадянство | СРСР Росія Російська СФРР | |||
Діяльність | актор, театральний педагог | |||
Вчителі | Бабочкін Борис Андрійович | |||
Заклад | Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова, Російський державний інститут сценічних мистецтв[d] і Санкт-Петербурзький державний інститут культуриd | |||
Роки діяльності | 1938 — 1993 | |||
У шлюбі з | Шувалова Людмила Павлівнаd | |||
IMDb | nm0835470 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Стржельчик Владислав Гнатович у Вікісховищі | ||||
Владислав Гнатович Стрже́льчик (рос. Владислав Игнатьевич Стржельчик; 31 січня 1921, Петроград, Російська РФСР — 11 вересня 1995, Санкт-Петербург, Росія) — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1954). Народний артист РРФСР (1965). Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1971). Народний артист СРСР (1974).
Батько майбутнього актора Ігнац Стжельчик (Ignacy Strzelczyk) був за походженням поляком і оселився у Петербурзі на початку XX ст. Владислав був пізньою дитиною в родині.
Брав участь у акторській бригаді, що давала концерти на фронті у роки 1941—1945. Але війну починав простим піхотинцем. Нагороджений орденами і медалями.
Закінчив студію при Ленінградському Драматичному Театрі (1947, майстерня Бориса Бабочкіна), де працював з 1940 р.
У Великому драматичному театрі дебют відбувся у виставі Шекспіра «Багато галасу з нічого» (роль Клавдіо). Він був серед тих акторів, котрі грали і комедійні, і драматичні ролі. Непогано відчував себе у костюмованих ролях, де було мало текстів, доповнював їх жестами. Але свідчили, що був педантом і ретельно готував власні ролі, був вдячним долі, що дозволила вижити у роки війни і стали актором.
Дебютував у кіно епізодичною роллю у фільмі «Машенька» (1940). Зіграв понад ста ролей в телеспектаклях і кінофільмах; зокрема, в ряді українських картин. Яскравий характерний і комедійний актор.
Багато років був викладачем, спочатку у Ленінградскому інституті театра, музики і кінематографа (десять років), потім у Ленінградському інституті культури.
Подружжя Стржельчиків не мало власних дітей.
Помер на 75-му році життя. Похований в Санкт-Петербурзі на Літераторських містках Волковського цвинтаря.
- 1997 — В Санкт-Петербурзі на будинку, де жив Стржельчик (вулиця Басейна, 47), було встановлено меморіальну дошку.
- 1998 — Заснована незалежна театральна премія імені Владислава Стржельчика, котру вручають 31 січня, у день народження актора.
- 2006 — До 85-річчя актора знято документальну кінострічку (рос.)«Владислав Стржельчик. Его превосходительство актер» (ВДТРК, реж. Олександр Бот).
Знявся у кінострічках (вибірково):
- «Академік Іван Павлов» (1949),
- «Слуга двох панів» (1953),
- «Балтійська слава» (1957),
- «Андрійко» (1958)
- «Достігаєв та інші» (1959, фільм-спектакль)
- «Воскресіння» (1960, фаф Шенброк),
- «Третя молодість» (1965),
- «Страх і відчай у Третій імперії» (1965),
- «Міщани» (1966, вистава ВДТ),
- «Зелена карета» (1967),
- «Майор Вихор» (1967, Берг),
- «Софія Перовська» (1967),
- «Війна і мир» (1966—1967, Наполеон),
- 1970 — «Ад'ютант його високоповажності» — генерал Ковалевський (Державна премія Росії, 1971)
- «Мічений атом» (1972),
- «Приваловські мільйони» (1972),
- «Дорогий хлопчик» (1974),
- «Солом'яний капелюшок» (1974),
- «Одруження» (1977),
- «Блокада» (1977),
- «Поема про крила» (1979),
- «Перикола» (1984),
- «Вогні» (1984),
- 1987 — «Гардемарини, вперед!» — Лесток, лейб-медик
- «Тартюф» (1992) та ін.,
в українських фільмах:
- «Сон» (1964, Микола І),
- «Загибель ескадри» (1965, князь Кноріс),
- «Мир хатам, війна палацам» (1976, Винниченко).
- Актеры советского кино. Вьш. 9-й. М., 1973;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1973. — С.410;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.725.
- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4142/works/ [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Народились 31 січня
- Народились 1921
- Померли 11 вересня
- Померли 1995
- Поховані на Літераторських містках
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Ленінграда»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Лауреати Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих
- Російські актори
- Радянські актори
- Радянські театральні педагоги
- Російські театральні педагоги
- Лауреати премії «Золотий софіт»
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Персоналії:ВДТ імені Товстоногова
- Актори, які зіграли роль Наполеона I Бонапарта
- Учасники Другої світової війни з СРСР