Стржельчик Владислав Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стржельчик Владислав Гнатович
Владислав Стржельчик.jpg
Народився 31 січня 1921(1921-01-31)
Петроград, РРФСР
Помер 11 вересня 1995(1995-09-11) (74 роки)
Санкт-Петербург, Росія
  • рак головного мозку[d]
  • Поховання
    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Russia.svg Росія
    Діяльність актор
    Заклад ВДТ імені Товстоногова
    Роки діяльності з з 1938
    IMDb nm0835470
    Нагороди та премії
    Герой Соціалістичної Праці
    орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
    народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих

    Владислав Гнатович Стрже́льчик (рос. Владислав Игнатьевич Стржельчик; 31 січня 1921, Петроград, Російська РФСР — 11 вересня 1995, Санкт-Петербург, Росія) — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1954). Народний артист РРФСР (1965). Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1971). Народний артист СРСР (1974).

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Батько майбутнього актора Ігнац Стжельчик (Ignacy Strzelczyk) був за походженням поляком і оселився у Петербурзі на початку XX ст. Владислав був пізньою дитиною в родині.

    Брав участь у акторській бригаді, що давала концерти на фронті у роки 1941—1945. Але війну починав простим піхотинцем. Нагороджений орденами і медалями.

    Закінчив студію при Ленінградському Драматичному Театрі (1947, майстерня Бориса Бабочкіна), де працював з 1940 р.

    У Великому драматичному театрі дебют відбувся у виставі Шекспіра «Багато галасу з нічого» (роль Клавдіо). Він був серед тих акторів, котрі грали і комедійні, і драматичні ролі. Непогано відчував себе у костюмованих ролях, де було мало текстів, доповнював їх жестами. Але свідчили, що був педантом і ретельно готував власні ролі, був вдячним долі, що дозволила вижити у роки війни і стали актором.

    Дебютував у кіно епізодичною роллю у фільмі «Машенька» (1940). Зіграв понад ста ролей в телеспектаклях і кінофільмах; зокрема, в ряді українських картин. Яскравий характерний і комедійний актор.

    Багато років був викладачем, спочатку у Ленінградскому інституті театра, музики і кінематографа (десять років), потім у Ленінградському інституті культури.

    Подружжя Стржельчиків не мало власних дітей.

    Помер на 75-му році життя. Похований в Санкт-Петербурзі на Літераторських містках Волковського цвинтаря.

    Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

    • 1997 — В Санкт-Петербурзі на будинку, де жив Стржельчик (вулиця Басейна, 47), було встановлено меморіальну дошку.
    • 1998 — Заснована незалежна театральна премія імені Владислава Стржельчика, котру вручають 31 січня, у день народження актора.
    • 2006 — До 85-річчя актора знято документальну кінострічку (рос.)«Владислав Стржельчик. Его превосходительство актер» (ВДТРК, реж. Олександр Бот).

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Знявся у кінострічках (вибірково):

    в українських фільмах:

    Див. також[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    • Актеры советского кино. Вьш. 9-й. М., 1973;
    • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1973. — С.410;
    • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.725.

    Посилання[ред. | ред. код]