Смирнов Семен Сергійович

Смирнов Семен Сергійович
рос. Семён Серге́евич Смирно́в
Народився	1901(1901) станція Зима, тепер Іркутської області, Російська Федерація
Помер	26 березня 1985(1985-03-26) місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	капітан
Партія	КПРС
Нагороди

Семен Сергійович Смирнов (1901(1901), станція Зима, тепер Іркутської області, Російська Федерація — 26 березня 1985, місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області) — український радянський діяч, секретар Дніпродзержинського міськкому КП(б)У, голова виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради депутатів трудящих Дніпропетровської області.

Біографія

Народився на станції Зима Томської залізниці у родині робітника. З одинадцяти років працював рознощиком газет у місті Тюмені. Потім працював токарем чавуноливарного механічного заводу, токарем залізничних майстерень.

У грудні 1919 — 1923 року — в Червоній армії. Учасник Громадянської війни в Росії, брав участь у боях проти військ адмірала Колчака та барона Врангеля. Служив червоноармійцем, секретарем партійного бюро полку, уповноваженим відділу дивізії.

Член РКП(б) з 1920 року.

Після демобілізації працював у органах Державного політичного управління (ДПУ). Був інструктором окружного комітету ВКП(б).

Закінчив Всесоюзний комуністичний університет у Ленінграді, навчався у аспірантурі.

У 1933—1935 роках — інструктор Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У 1935—1941 роках — секретар партійного комітету будівельного тресту «Дзержинськбуд» у місті Дніпродзержинську; завідувач відділу пропаганди і агітації Дніпродзержинського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У червні 1941 — жовтні 1943 року — в Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив із грудня 1941 по лютий 1943 року заступником начальника евакуаційного госпіталю № 3107 із політичної частини. У лютому 1943 року отримав важку контузії, став інвалідом ІІ-ї групи. Після демобілізації повернувся до міста Дніпродзержинська.

У жовтні 1943—1948 роках — 2-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У 1948—1961 роках — голова виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради депутатів трудящих Дніпропетровської області.

З 1961 року — персональний пенсіонер союзного значення. Після виходу на пенсію очолював один із позаштатних відділів Дніпродзержинського міського комітету КПУ.

Звання

• капітан

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (19.07.1958)
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• орден Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (30.05.1951)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР

Джерела

• газета «Зоря» (Дніпропетровськ) — березень 1985 року.