Сміта Патіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сміта Патіль
англ. Smita Patil
Smita Patil 2013 stamp of India.jpg
Дата народження 17 жовтня 1955(1955-10-17)[1][2]
Місце народження Пуне, Бомбей, Індія[1]
Дата смерті 13 грудня 1986(1986-12-13)[1][2][3] (31 рік)
Місце смерті Мумбаї, Індія[1]
Громадянство Flag of India.svg Індія
Alma mater Коледж святого Ксав'єраd і Мумбайський університет
Професія кіноакторка, акторка театру, телеакторка
Magnum opus Manthand, Bhumikad, Aakroshd, Chakrad, Chidambaramd, Mirch Masalad і Waarisd
Нагороди
IMDb ID 0665599

Сміта Патіль (англ. Smita Patil, 17 жовтня 1955 — 13 грудня 1986) — індійська актриса кіно, театру та телебачення, яка за свою 13-річну кар'єру знялася в 77 фільмах. У 1985 році нагороджена четвертою по значущості громадською нагородою Індії — Падма Шрі. Була дворазовим лауреатом Національної кінопремії (Індія) за кращу жіночу роль і Filmfare Award. Померла від післяпологових ускладнень.

Біографія[ред. | ред. код]

Сміта Патіль народилася в Пуне в родині політика, закінчила середню школу мовою маратхі. У 1977 році закінчила інститут кіно і телебачення в Пуне. У тому ж році була удостоєна Національної премії як краща актриса за роль у фільмі «Важка роль». Нарівні з Азмі Шабаною вона була однією з улюблених актрис індійського режисера, сценариста і продюсера Шьяма Бенегала і знялася в семи його картинах. Перша спроба Сміти на телебаченні була на початку 1970-х років у якості ведучої новин. Крім акторської діяльності, Патіль була активною феміністкою та членом Жіночого центру в Мумбаї, виступала за права жінок, надавала свою підтримку фільмам, які прагнули показати роль жінок у традиційному індійському суспільстві; у фільмах її героїні також були сміливими і незалежними. Вона грала у фільмах не тільки мовою хінді, а й гуджараті, маратхі та іншими мовами Індії. Фільми «Червоний перець» (Mirch Masala), «Танцюй, танцюй» та кілька інших вийшли в прокат вже після смерті акторки. Її чоловіком був індійський актор і парламентарій Індійського Національного Конгресу Радж Баббар. Померла Сміта через ускладнення після пологів 13 грудня 1986 року, майже через два тижні після народження сина.

Спадщина[ред. | ред. код]

Індійська неурядова організація Priyadarshni Academy після смерті Сміти заснувала премію її імені за видатний внесок в кіноіндустрію. Спочатку премія вручалася щорічно, але з 1994 вручається раз на два роки. У 2012 році її лауреатом стала Діпіка Падуконе.[4] Раніше цієї премії були удостоєні багато актрис Боллівуду: наприклад, Маніша Койрала (в 1994 році).[5]

Син Сміти Патіль, Пратеїк Баббар, в 2008 році дебютував у кіно, періодично знімається у фільмах і підтримує політичну діяльність свого батька Раджа Баббара.[6]

З нагоди 100-річчя індійського кінематографа 3 травня 2013 року було видано поштову марку з її зображенням.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1974 — Mere Saath Chal — Гіта
  • 1975 — Кінець ночі / Nishaant — Рукумані
  • 1975 — Samna — Камлі
  • 1975 — Злодій Чарандас / Charandas Chor — принцеса
  • 1976 — Пробудження / Manthan — Бінду
  • 1977 — Важка роль / Bhumika: The Role — Уша / Урваші Далві
  • 1977 — Jait Re Jait — Чіндхі
  • 1977 — Sall Solvan Chadya — Пінкі
  • 1978 — Sarvasakshi — Суджата
  • 1981 — Позбавлення / Sadgati — Дхурія
  • 1982 — Шакті / Shakti — Рома Деві
  • 1986 — Червоний перець / Mirch Masala — Сонбаі
  • 1987 — Танцюй, танцюй / Dance, Dance — Радха

Примітки[ред. | ред. код]