Соколовський Богдан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Іванович Соколовський
Нині на посаді

Народився12 квітня 1954(1954-04-12) (66 років)
Олексинці, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якфізик, політик, дипломат
Громадянство УРСРУкраїна Україна

Соколовський Богдан Іванович (нар. 12 квітня 1954, с. Олексинці Борщівського району Тернопільської області) — український фізик, політик, дипломат. Кандидат фізико-математичних наук (1980[1]).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив фізичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (1976).

Понад 20 років працював у галузі експериментальної фізики спецматеріалів і спецтехнологій, зокрема, в лабораторіях Марбурзького та Хемніцького університетів (ФРН).

Від 1993 — на дипломатичній роботі в МЗС України (працював у ФРН, США, Австрії, був начальником управління економічного і науково–технічного співробітництва МЗС)[2].

У лютому 2004 — звільнений із дипломатичної служби з політичних мотивів.

2008—2010 —— уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки.

Перебуває в кадровому резерві.

Одружений, має двох дітей.

Під час останніх відвідин родинного села Бігалі (разом з генералом Віктором Гвоздем) не знайшов могили прадіда, взагалі українських могил, кілька давніх українських хрестів були зі збитими написами (цвинтар впорядкований, є нові поховання поляків).[3]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

1989—1999, з 2011 — член Народного Руху України.

Після розколу НРУ ввійшов в Український Народний Рух (потім — УНП).

2003—2008 — голова секретаріату УНП, потім — заступник голови партії.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 100 наукових робіт і винаходів, співавтор монографії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Б. Мельничук. Соколовський Богдан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 309. — ISBN 978-966-528-279-2.
  2. Чи «за Кравченка» звільнили Соколовського?
  3. Б. Соколовський . Розриті могили… с. 16

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]