Бігалі
Село
.jpg) Координати 50°04′ пн. ш. 23°01′ сх. д. / 50.067° пн. ш. 23.017° сх. д.Координати: 50°04′ пн. ш. 23°01′ сх. д. / 50.067° пн. ш. 23.017° сх. д.
|
Бігалі (пол. Bihale) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Великі Очі Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 299 осіб (2011[1]).
Назва[ред. | ред. код]
В ході кампанії ліквідації українських назв у 1977—1981 рр. село називалося Заводзє (пол. Zawodzie).
Історія[ред. | ред. код]
У 1880 р. село належало до Цішанівського повіту, у селі разом із присілком Чернявка проживало 846 жителів, з них 508 греко-католиків, 273 римо-католики і 65 юдеїв.
У 1939 році в селі проживало 1 020 мешканців, з них 605 українців-грекокатоликів, 350 українців-римокатоликів, 40 поляків і 25 євреїв[2]. Село входило до ґміни Любачів Любачівського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Львівської області[3], а 17 січня 1940 року — до Любачівського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року село зі складу Львівської області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церкви[ред. | ред. код]
22 травня 1588 р. любачівський староста Ян Плаза продав попівство та півлану землі в селі Івану Поповичу з Коровиці.
До виселення українців у селі була парафія Любачівського деканату Перемишльської єпархії.
У селі знаходиться дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці з 1821 р., збудована коштом місцевого господаря Ілька Походая на місці згорілої того ж року церкви XVI ст. Після виселення українців церкву перетворено на костел.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 151 | 28 | 99 | 24 |
| Жінки | 148 | 26 | 79 | 43 |
| Разом | 299 | 54 | 178 | 67 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бігалі
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також[ред. | ред. код]
- Biehale // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 207. (пол.)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |