Соловка
село Соловка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Ужгородський район |
Громада | Чопська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA21100270040065500 |
Облікова картка | Соловка |
Основні дані | |
Засноване | 1464 |
Населення | 825 |
Площа | 0,16 км² |
Густота населення | 5156 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89462 |
Телефонний код | +380 312 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′21″ пн. ш. 22°16′19″ сх. д. / 48.37250° пн. ш. 22.27194° сх. д.Координати: 48°22′21″ пн. ш. 22°16′19″ сх. д. / 48.37250° пн. ш. 22.27194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
103 м |
Відстань до обласного центру |
36.6 км |
Відстань до районного центру |
36.6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89462, с. Соловка, вул. Есеньська, 2 |
Сільський голова | Біро Олександр Андрійович |
Карта | |
Мапа | |
Со́ловка (словац. Saloka) — село у Чопській міській громаді Ужгородському районі Закарпатської області на річці Тиса. Відстань до райцентру становить близько 36 км і проходить автошляхом E573, з яким збігається М06. У селі на залізничній станції розташований пункт контролю Соловка на кордоні з Угорщиною.
З угорського боку знаходиться пункт пропуску «Еперєшке», медьє Саболч-Сатмар-Береґ, на автошляху місцевого значення у напрямку Ньїредьгаза.[1]
Історія
Вперше село згадується вже в грамоті від 1240 року, потім у 1464 році воно згадується як Залок.
Село було королівським маєтком у 1240 році, подаровано королем Іштваном V Михайлу I із роду Розд. Згідно з усною традицією, тут було місце для переправ плотами через річку Тиса.
Більша частина населення села прийняла реформатську віру. Реформатська церква була побудована в 1783 році в стилі бароко-класицизму замість старої кам’яної церкви.[1]
Населення
Населення за переписом 2001 року: 825 осіб.
Чисельність населення станом на 2020 рік: 896 осіб.[1]
Влада
Сільським головою є Біро Олександр Андрійович.[2]