Чоп
Чоп — місто в Ужгородському районі Закарпатської області України, центр Чопської міської громади.
Становище[ред. | ред. код]
Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра.
На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102—107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700—750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт.
Населення[ред. | ред. код]
- 1880 p. — 1187 особи, угорці −1164 осіб (98,1 %)
- 1910 р. — 2318 осіб, угорці — 2294 особи (99 %)
- 1930 р. — 3572 особи, угорці — 2082 особи (58,3 %)
- 1940 р. — 3371 особи, угорці — 3236 особи, словаки — 40 осіб, русини — 32 особи, німці — 11 осіб, інші — 52 осіб
- 1970 р. — 5000 осіб
- 1979 р. — 7503 особи
- 1989 р. — 9600 осіб
- 2001 р. — 9506 осіб
- 2003 р. — 8870 осіб, українці — 40 %, угорці — 39,2 %, інші (росіяни, цигани, євреї, білоруси…) — 20,8 %
- 2007 p. — 8765 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
895 року на ці землі переселився угорський народ. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття.
У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703—1711 років.
З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою.
Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської буржуазної революції 1848—1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату.
_Synagogue.jpg)
Коли в Угорщині в березні 1919 року владу захопила комуністична Революційна Правляча Рада, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату.
10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади.
Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато червоноармійців.
4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 1920—1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків.
10 листопада 1938 року до Чопа вступає угорська королівська армія. У 1938—1944 роках — Чоп знову частина Угорщини.
28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року.
29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945—1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР.
30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу.[2]
1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік.
1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році.[3]
На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19 %. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68 %; Народний Фронт — 16,07 %; Самопоміч — 11,47 %; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16 %[4].
Господарство[ред. | ред. код]
У місті станом на 2000 рік зареєстровано 140 юридичних осіб і понад 200 фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності: більшість великих підприємств пов'язана з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, що надходять залізничним та автомобільним перевозом. Щодо обсягу робіт можна виділити станцію Чоп, СП «Термінал-Карпати», СП «Автопорт-Чоп», ЗАТ «Чопзовніштранс». Дедалі більше продукції виробляє СП «Фабрика жіночого одягу Ле-Го Україна».
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Ференц Бернат (угор. Bernáth Ferenc; Чоп, 1981) — гітарист-віртуоз, композитор, кандидат мистецтвознавства.
- Олексій Дем'янюк — спортсмен-легкоатлет, був знайдений мертвий у покої на прикордонній заставі № 7.
- Калитич Віктор Михайлович (1963—2017) — полковник Збройних сил України (Центральне ракетно-артилерійське управління Озброєння Збройних сил України).
- Міхеіл Саакашвілі — Президент Грузії, екс-голова Одеської ОДА, служив тут у частині прикордонних військ, відвідав у серпні 2016 року[5].
Галерея[ред. | ред. код]
Державний кордон
_02.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Головне управління статистики у Закарпатській обл
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 травня 1947 р. «Про … Вел. Березний, Вел. Бичків, Волове, Іршава, Королеве, Перечин, Рахів, Свалява, Солотвина, Тячів, Чоп і Ясиня, …»
- ↑ Верховна Рада України; Постанова від 15.05.2003 № 810-IV [1]
- ↑ У Чопі певно перемогли Блок Петра Порошенка та Роберт Горват
- ↑ Нитка В. Жоден міністр не доїхав до Закарпаття // Голос України. — 2016. — № 147 (6401) (5 серп.). — С. 3.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Chop, Ukraine |
- портал Міської ради міста Чоп
- Соціокультурна характеристика міста Чоп
- Чоп (Chop) — Encyclopedia of Ukraine
- топографічна карта СРСР
- Репортаж міжнародної команди журналістів про поїздку до Чопа
- Чоп — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
| ||||||||
| ||||||||
