Соломін Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соломін Микола Миколайович
Народження 18 жовтня 1940(1940-10-18) (83 роки)
Москва, СРСР
Країна  Росія
Навчання Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Діяльність художник
Нагороди
орден Дружби народів
Народний художник РРФСР орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

Микола Миколайович Соломін (рос. Николай Николаевич Соломин; 18 жовтня 1940(19401018), Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський художник, живописець, педагог, професор.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 1965 році закінчив Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (майстерня професора В. Г. Циплакова), потім до 1969 року навчався в аспірантурі. У 1981 році став лауреатом Державної премії РСФРР. З 1989 по 1997 рій був художнім керівником Студії військових художників імені М. Б. Грекова, Москва. У 1991 році отримав звання Народного художника РСФРР. З 1999 року обіймав посаду першого секретаря, з 2004 року — секретаря Спілки художників Росії.

Член-кореспондент Російської академії мистецтв (2001), Дійсний член Російської академії мистецтв (2007). Відзначений Золотою медаллю імені М. Б. Грекова (1978), кавалер ордена Дружби народів.

Основні живописні роботи: «Сміливіше вперед і твердіше крок» (1969), «Бойовий ранок» і «Перший парад» (1970), «Вечір» і «Чемпіон» (1971), «Дружня зустріч» (1972), «Знову на рідному заводі» і «Танкісти на навчаннях» (1973), «Весна на танкодромі» (1975), «Під прапором Батьківщини» (1978), серія «Навчання ідуть» (1982), «Спогади. Портрет заслуженого майстра спорту генерал-майора Ю. О. Ниркова» (1983), «Портрет Героя Радянського Союзу льотчика-космонавта Г. С. Титова» (1988), «Встановлення Радянської влади у місті Вятка» (спільно з Інтезаревим, 1977), «Вулиця в Торжку» і «У Анни Керн» (1988), «День Трійці», «Тверський пекар» (2003).

Виконував розписи відновленого Храму Христа Спасителя у Москві (1998–2000), автор діорам: Державне об'єднання історико-архівний музей; «Організація Першої Ради. Сходка на річці Талка» (спільно з М. І. Самсоновим, Кіров, 1988); «Прорив блокади Ленінграда» (спільно з Є. А. Корнєєвим, Музей Великої Вітчизняної війни на Поклонній горі, 1985–1988).

Література[ред. | ред. код]

  • Манин В. С. Николай Николаевич Соломин. — СПб., 2006 (рос.)
  • Николай Соломин. Альбом. — М., 2006 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]