Сорокуш світлогорлий
| Сорокуш світлогорлий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець світлогорлого сорокуша
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Thamnophilus stictocephalus Pelzeln, 1868[2] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Thamnophilus punctatus stictocephalus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сороку́ш світлогорлий[3] (Thamnophilus stictocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався підвидом плямистого сорокуша (Thamnophilus punctatus)
Довжина птаха становить 14,5-15 см, вага 19-22 г. Тім'я в самця чорне, спина темно-сіра, крила і хвіст чорні з білими плямами. Нижня частина тіла сіра. Верхня частина тіла у самиці бура, тім'я рудувате, на крилах і хвості білі плями, нижня частина тіла жовтувато-коричнева.
Виділяють два підвиди:[4]
- T. s. stictocephalus Pelzeln, 1868 — центральна Бразилія, північна Болівія;
- T. s. parkeri Isler, ML, Isler, PR & Whitney, 1997 — північно-східна Болівія.
Світлогорлі сорокуші мешкають на півдні бразильської Амазонії, в межиріччі річок Токантінс, Шінгу, Тапажос і Мадейра, а також на півночі Болівії, в департаментах Бені і Санта-Крус. Вони живуть в амазонській сельві. а також в сухих тропічних лісах на висоті до 700 м над рівнем моря.
- ↑ BirdLife International (2016). Thamnophilus stictocephalus.
- ↑ von Pelzeln, August (1868). Zur Ornithologie Brasiliens : Resultate von Johann Natterers Reisen in den Jahren 1817 bis 1835 (German) . Т. Volume 2. Wien: A. Pichler's Witwe & Sohn. с. 77, 146.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.
- Sigrist, Tomas. 2014. Guia de Campo Avis Brasilis – Avifauna brasileira – São Paulo: Avis Brasilis. Thamnophilus stictocephalus, p.338. ISBN 978-85-60120-33-8
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |