Амазонська низовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амазонська низовина
Амазонка із основними притоками

Амазо́нська низовина́ (Амазонія) — найбільша низовина планети Земля, що розташована в Південній Америці, має площу приблизно 5 млн км². Ширина Амазонської низовини на заході 1300 км, на сході звужується до 350 км.

Рельєф[ред.ред. код]

Регіон є з півночі Гвіанським плоскогір'ям, з заходу хребтами гір Анд, з півдня Бразильським плоскогір'ям і плато Мату-Гросу, зі сходу низовина має вихід до Атлантичного океану, в північній частині перетинається екватором.

Клімат[ред.ред. код]

Більшість території Амазонії розташована в екваторіальному і субекваторіальному типі клімату, де спостерігаються високі річні температури повітря це 25-28C і надмірна кількість вологи, дощі тут йдуть майже щодня. В деяких районах Амазонії випадає 3200 мм опадів за рік це переважно регіони які розташовані поблизу гір Анд, а так в переважній більшості територій опадів випадає від 1200 до 2400 мм/рік.

Річкова мережа[ред.ред. код]

Амазонська низовина має плоску форму, а тому через надмірне екваторіальне зволоження в даному регіоні накопичується велика кількість вологи і тече ряд великих і повноводних річок. Серед них виділяється одна велика ріка — Амазонка з її 500 притоками, до її басейну стікають річки, які належать 7 державам Південної Америки (Бразилія, Колумбія, Венесуела, Болівія, Еквадор, Гайана, Перу).

Еквадор. Верхня течія Амазонки

Ґрунти й рослинність[ред.ред. код]

Сельва — тропічний ліс Амазонії.

Ґрунти — опідзолені червоноземи, вкриті вологими тропічними лісами (сельваси або гілея). У сельві Амазонії ростуть такі породи дерев: хінне, сандалове, хлібне, по деревах плетуться різні види ліан, а просто на гілках і стовбурах дерев зростають різні породи орхідей. На більш освітлених ділянках зростають ананаси, а на болотах ростуть величезні болотні рослини — вікторія-регія, які можуть витримати істоту масою близько 50 кг. Тому в Амазонії виділяють багатоярусність приблизно 5-6 ярусів, які тягнуться до висоти 120—160 м. Даний регіон дуже заболочений, а навесні та восени річки Амазонії через дощові сезони розливаються від свого звичного русла і затоплюють площу приблизно із площу Великобританії. Серед найвідоміших рослин басейну Амазонки — гевея бразильська (дерево висотою до 30 м), яка дає схожий на молоко сік-латекс, із якого отримують каучук.

50-метрова бертолетія дає так звані «бразильські горіхи». У лісах «варзеа» зростає шоколадне дерево, або дерево-какао висотою до 10 м (для якого характерна кауліфлорія). Із вологих лісів центральної Америки походить авокадо . Східні схили Анд — батьківщина хінного дерева, із якого отримують ліки проти малярії.

У східній частині Амазонської низовини поширені пальмові савани.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Тваринний світ багатий: терміти, яскраво забарвлені метелики, жуки, павуки , молюски, риби, змії, папуги, тукани, колібрі, тапіри, мурахоїди, лінивці, броненосці, пекарі, ягуари, пуми, широконосі мавпи, опосуми.

Населення[ред.ред. код]

Густота населення Амазонської низовини — 1 чол. на 4—5 км² (головним чином індіанці та метиси).

Господарство[ред.ред. код]

Основою економіки є лісовий промисел (збирання каучуку, бразильських горіхів, ефіроносів та ін.), сільське господарство має підсобний характер. Культивуються какао, тютюн, кава, банани, цукрова тростина, маніок. Корисні копалини мало розвідані; є нафта, золото, алмази. Розробляються поклади алюмінієвих руд неподалік від міста Сантарен і Белен (Бразилія), а також в Сурінамі та Гайані. Поблизу ж м. Макапа (Бразилія) видобувають марганцеві руди, а між річками Шінгу та Токантінас — залізні руди. Існують олов'яні поклади, поклади нафти, алмазів та золота. Амазонія дуже перспективний регіон з економічного погляду, який з кожним роком все більш розвивається зокрема його частина, яка належить Бразилії тому що в цій країні реалізується програма по освоєнню Амазонії. І на сьогоднішній день в бразильській частині Амазонії прокладено Трансамазонське шосе, яке об'єднало не лише більшість штатів Бразилії але й дало можливість країнам, які мають вихід до даного регіону краще обмінюватись своїми товарами та послугами і поглибити співпрацю між собою. Держави регіону мають великі ресурси деревини це в першу чергу Бразилія.

В Амазонії, зокрема поблизу ріки Амазонки швидко розвинулось с/г, активніше почали розводити велику рогату худобу і вирощувати каучуконоси, з яких виготовляють натуральну гуму. В деяких районах регіону вирощують цитрусові, банани, технічні культури. Слід відзначити, що в Амазонії створені ряд міжнародні та національних природніх парків це: Піку-да-Небліна, Амазонія, Жау, Ріо-Негро, в штаті Амазонас (Бразилія), Пакаас-Новус (Бразилія, штат Рондонія), Шінгу (Бразилія, штат Гояс), Ману (Перу), Макарена (Колумбія), Канайма (Венесуела).

Головні порти Бразилії: Белен (в бухті Маражо), річкові — Манаус (центри імпортної і експортної торгівлі), Обідус, Сантарен. В Перу — річковий порт Ікітос.

Джерело[ред.ред. код]

Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.