Софія Мекленбурзька (1481—1503)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софія Мекленбурзька
нім. Sophie von Mecklenburg
Портрет Софії пензля Лукаса Кранаха-старшого, 1500
Ім'я при народженніСофія
Народиласядо 18 грудня 1481
Вісмар, Герцогство Мекленбург-Шверінське, Священна Римська імперія
Померла12 липня 1503(1503-07-12)
Торгау, курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія
Похованняцерква Святої Марії, Торгау
Діяльністьаристократка
Титулпринцеса Саксонська
РідМекленбурги, Ернестинська лінія Веттінів
БатькоМагнус II
МатиСофія Померанська
РодичіФрідріх III
Брати, сестриГенріх, Доротея, Ерік, Анна, Альбрехт, Катаріна
У шлюбі зЙоганн Саксонський
ДітиЙоганн Фрідріх

Софія Мекленбурзька (нім. Sophie von Mecklenburg; до 18 грудня 1481 — 12 липня 1503) — мекленбурзька принцеса з Мекленбурзького дому, донька герцога Мекленбургу Магнуса II та померанської принцеси Софії, дружина саксонського принца Йоганна, мати курфюрста Саксонії Йоганна Фрідріха I.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась до 18 грудня 1481 року. Була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Мекленбургу Магнуса II та його дружини Софії Померанської. Мала старшого брата Генріха та сестру Доротею. Згодом сімейство поповнилося синами Еріком та Альбрехтом й доньками Анною та Катаріною.

Портрет Йоганна Саксонського та Йоганна Фрідріха, 1509, Національна галерея (Лондон)

У віці 18 років була видана заміж за 31-річного саксонського принца Йоганна, молодшого брата та співправителя правлячого курфюрста Фрідріха III. Курфюрст був зацікавлений у союзі з Мекленбургом та збереженні династії, оскільки сам брати шлюбу не бажав.[1] Брати поділяли любов до показової пишності, лицарських турнірів і полювання, а також щедрість у покровительстві науці та мистецтвам. Йоганн відзначався більшою грубістю, і, разом з тим, привітністю.[2] Весілля пройшло 1 березня 1500 в Торгау і стало великою подією.[3] На святкуванні у замку Гартенфельс були присутніми 10 000 гостей.[4] У подружжя народився єдиний син Йоганн Фрідріх (1503—1554) — курфюрст Саксонії у 1532—1554 роках, був одружений з Сибіллою Клевською, мав чотирьох синів.

Вівтар Торгау

За два тижні по народженню сина, 12 липня 1503, Софія пішла з життя. Була похована у церкві Святої Марії в Торгау.[5] У 1504 році на могилі була встановлена бронзова плита із зображенням принцеси у повний зріст, виконана Петером Фішером-старшим у Нюрнберзі за проектом Якопо де Барбарі. Наразі доступ до неї відкритий.[6]

18 липня 1505 року у Марієнкірхе був відкритий вівтар, споруджений на честь Софії її удівцем та його братом-курфюрстом. Вівтар, розписаний Лукасом Кранахом-старшим, присвячений Святій Анні та Чотирнадцяти святим помічникам. Триптих, який зараз експонується у Штеделівському художньому інституті у Франкфурті і відомий як вівтар Торгау, зазвичай вважається вказаним вівтарем Софії.[7] Інша картина Кранаха, компактне зображення Чотирнадцяти святих помічників, залишилася в Торгау і тепер знаходиться за могилою принцеси.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Йоганн IV
 
Катаріна Саксен-Лауенбурзька
 
Фрідріх I
 
Єлизавета Баварська
 
Вартислав IX
 
Софія Саксен-Лауенбург-Ратцебурзька
 
Богуслав IX
 
Марія Мазовецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх IV Мекленбурзький
 
 
 
 
 
Доротея Бранденбурзька
 
 
 
 
 
Ерік II Померанський
 
 
 
 
 
Софія Померанська-Столп
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магнус II Мекленбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Померанська-Вольгаст
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Franziska Heinze. Hochzeiten im spätmittelalterlichen Thüringen und ihre religiösen, politischen und sozialen Ziele. 2015. [1] (нім.)
  2. ↑ Thomas Klein: Johann der Beständige. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 522–524. [2] (нім.)
  3. ↑ Das Torgauer Schloß Hartenfels: Portal [3] (нім.)
  4. ↑ Резиденція Торгау – курфюрсти Саксонії у замку Гартенфельс. [4] (нім.)
  5. ↑ Церква Святої Марії в Торгау. [5] (англ.)
  6. ↑ Надгробок Софії Саксонської у євангелічній Марієнкірхе в Торгау. [6] (нім.)
  7. ↑ Eva Mongi-Vollmer: Meisterwerke im Städel Museum, Städel Museum, Frankfurt am Main, 2007, стор. 90.

Література

[ред. | ред. код]
  • Friedrich Wigger: Stammtafeln des Großherzoglichen Hauses von Meklenburg. In: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde 50, 1885, стор. 111–326. [7] (нім.)
  • Peter Findeisen, Heinrich Magirius (Bearb.): Die Denkmale der Stadt Torgau. Leipzig: Seemann 1976 (Die Denkmale im Bezirk Leipzig).
  • Ingetraut Ludolphy: Friedrich der Weise, Kurfürst von Sachsen. 1463–1525. Göttingen 1984, ISBN 3-525-55392-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софія_Мекленбурзька_(1481—1503)&oldid=43126295