Софія Мекленбурзька (1481—1503)
| Софія Мекленбурзька | |
|---|---|
| нім. Sophie von Mecklenburg | |
.jpg) Портрет Софії пензля Лукаса Кранаха-старшого, 1500 | |
| Ім'я при народженні | Софія |
| Народилася |
до 18 грудня 1481 Вісмар, Герцогство Мекленбург-Шверінське, Священна Римська імперія |
| Померла |
12 липня 1503 Торгау, курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія |
| Поховання | церква Святої Марії, Торгау |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | принцеса Саксонська |
| Рід | Мекленбурги, Ернестинська лінія Веттінів |
| Батько | Магнус II |
| Мати | Софія Померанська |
| Родичі | Фрідріх III |
| Брати, сестри | Генріх, Доротея, Ерік, Анна, Альбрехт, Катаріна |
| У шлюбі з | Йоганн Саксонський |
| Діти | Йоганн Фрідріх |
 | |
Софія Мекленбурзька (нім. Sophie von Mecklenburg; до 18 грудня 1481 — 12 липня 1503) — мекленбурзька принцеса з Мекленбурзького дому, донька герцога Мекленбургу Магнуса II та померанської принцеси Софії, дружина саксонського принца Йоганна, мати курфюрста Саксонії Йоганна Фрідріха I.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась до 18 грудня 1481 року. Була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Мекленбургу Магнуса II та його дружини Софії Померанської. Мала старшого брата Генріха та сестру Доротею. Згодом сімейство поповнилося синами Еріком та Альбрехтом й доньками Анною та Катаріною.
У віці 18 років була видана заміж за 31-річного саксонського принца Йоганна, молодшого брата та співправителя правлячого курфюрста Фрідріха III. Курфюрст був зацікавлений у союзі з Мекленбургом та збереженні династії, оскільки сам брати шлюбу не бажав.[1] Брати поділяли любов до показової пишності, лицарських турнірів і полювання, а також щедрість у покровительстві науці та мистецтвам. Йоганн відзначався більшою грубістю, і, разом з тим, привітністю.[2] Весілля пройшло 1 березня 1500 в Торгау і стало великою подією.[3] На святкуванні у замку Гартенфельс були присутніми 10 000 гостей.[4] У подружжя народився єдиний син:
- Йоганн Фрідріх (1503—1554) — курфюрст Саксонії у 1532—1554 роках, був одружений з Сибіллою Клевською, мав чотирьох синів.
За два тижні по народженню сина, 12 липня 1503, Софія пішла з життя. Була похована у церкві Святої Марії в Торгау.[5] У 1504 році на могилі була встановлена бронзова плита із зображенням принцеси у повний зріст, виконана Петером Фішером-старшим у Нюрнберзі за проектом Якопо де Барбарі. Наразі доступ до неї відкритий.[6]
18 липня 1505 року у Марієнкірхе був відкритий вівтар, споруджений на честь Софії її удівцем та його братом-курфюрстом. Вівтар, розписаний Лукасом Кранахом-старшим, присвячений Святій Анні та Чотирнадцяти святим помічникам. Триптих, який зараз експонується у Штеделівському художньому інституті у Франкфурті і відомий як вівтар Торгау, зазвичай вважається вказаним вівтарем Софії.[7] Інша картина Кранаха, компактне зображення Чотирнадцяти святих помічників, залишилася в Торгау і тепер знаходиться за могилою принцеси.
Генеалогія[ред. | ред. код]
Йоганн IV | Катаріна Саксен-Лауенбурзька | Фрідріх I.jpg) | Єлизавета Баварська | Вартислав IX | Софія Саксен-Лауенбург-Ратцебурзька | Богуслав IX | Марія Мазовецька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Генріх IV Мекленбурзький | Доротея Бранденбурзька | Ерік II Померанський | Софія Померанська-Столп | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Магнус II Мекленбурзький | Софія Померанська-Вольгаст | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Софія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Franziska Heinze. Hochzeiten im spätmittelalterlichen Thüringen und ihre religiösen, politischen und sozialen Ziele. 2015. [1] (нім.)
- ↑ Thomas Klein: Johann der Beständige. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 522–524. [2] (нім.)
- ↑ Das Torgauer Schloß Hartenfels: Portal [3] (нім.)
- ↑ Резиденція Торгау – курфюрсти Саксонії у замку Гартенфельс. [4] (нім.)
- ↑ Церква Святої Марії в Торгау. [5] (англ.)
- ↑ Надгробок Софії Саксонської у євангелічній Марієнкірхе в Торгау. [6] (нім.)
- ↑ Eva Mongi-Vollmer: Meisterwerke im Städel Museum, Städel Museum, Frankfurt am Main, 2007, стор. 90.
Література[ред. | ред. код]
- Friedrich Wigger: Stammtafeln des Großherzoglichen Hauses von Meklenburg. In: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde 50, 1885, стор. 111–326. [7] (нім.)
- Peter Findeisen, Heinrich Magirius (Bearb.): Die Denkmale der Stadt Torgau. Leipzig: Seemann 1976 (Die Denkmale im Bezirk Leipzig).
- Ingetraut Ludolphy: Friedrich der Weise, Kurfürst von Sachsen. 1463–1525. Göttingen 1984, ISBN 3-525-55392-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мекленбург (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Софії Мекленбурзької (англ.)
- Генеалогія Йоганна Саксонського (англ.)
|
