Перейти до вмісту

Вісмар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вісмар
Wismar
Герб Прапор
Coats of arms from Wismard прапор
Wismarer Wasserkunst
Wismarer Wasserkunst
Wismarer Wasserkunst
Основні дані
54°5′ пн. ш. 12°8′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 12.133° сх. д. / 54.083; 12.133
Країна Німеччина Німеччина
Адмінодиниця Північно-Західний Мекленбург
Столиця для Північно-Західний Мекленбург (rural district of Mecklenburg-Vorpommern)
Засновано 13 століття
Площа 41,36 км²
Населення 42 824
Висота НРМ 13  м
Міста-побратими Кале (1966)[1], Ольборг (1961)[1], Любек (1987)[1], Кемі (1959)[1], комуна Кальмар (15 червня 2002)[1][2], Поградец (2019)[1]
Телефонний код 23952, 23966,
23968, 23970
Номери автомобілів HWI і WIS
GeoNames 7602561
OSM r62599  ·R
Поштові індекси 23966, 23970 і 23952
Міська влада
Мер міста Роземарі Вількен
Вебсайт www.Wismar.de
Мапа
Мапа


CMNS: Вісмар у Вікісховищі

Ві́смар (нім. Wismar) — місто в Німеччині, місто земельного підпорядкування, Ганзейське місто, розташоване в землі Мекленбург-Передня Померанія. Районний центр району Північно-Західний Мекленбург.

Історичні центри Штральзунда і Вісмара
Historic Centres of Stralsund and Wismar [3]
Світова спадщина
53°53′33″ пн. ш. 11°27′54″ сх. д. / 53.8925° пн. ш. 11.465° сх. д. / 53.8925; 11.465
КраїнаНімеччина Німеччина
ТипКультурний
Критеріїii, iv
Об'єкт №1067
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:2002 (26 сесія)

Мапа
CMNS: Вісмар у Вікісховищі

Населення становить 42 824 ос. (станом на 31 грудня 2020). Займає площу 41,36 км².

Історія

[ред. | ред. код]

Точна дата виникнення поселення під назвою Вісмар і коріння цієї назви невідомі, хоча звучання цього слова співзвучно слов'янським мовам. Відомо, що в 1293 у місто Вісмар спільно з Любеком і Ростоком організували торговий Ганзейский союз. З 1257 по 1358 місто служив резиденцією князів Мекленбургу. У місті 70 раз проводилися загальні збори, на яких вирішувалися питання союзу. Однак після відкриття Америки торгові шляхи змістилися на Захід, і Ганза припинила своє існування. З цього часу місто втрачає своє значення. Економічний занепад довершила тридцятирічна війна. Згідно з Вестфальським миром 1648, Вісмар відійшов під владу Швеції, яка розглядала місто як свою «найбільшу фортецю в Європі».

В 1803 у Швеція орендувала місто і острів Пель у герцогів Мекленбург-Шверин строком на 100 років. Але шведи не змогли розплатитися вчасно, і місто та навколишня територія знову увійшли до складу Мекленбурга.

Місто, у якому знаходилися заводи авіаційної фірми «Дорньє», сильно постраждав від бомбардувань союзників у Другу світову війну. Проте центр міста увійшов в 2002 році в список ЮНЕСКО як світова культурна спадщина.

У роки НДР місто розглядалося як друга за значимістю морська гавань держави, що спеціалізувалася на відвантаження калійних добрив.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Ринкова площа

[ред. | ред. код]

На фото видно цегляний «Старий швед», побудований в 1380 р. Свою назву «Старий швед» отримав лише в 1878 , коли в ньому було відкрито готель.

Це найбільша на Землі ринкова площа розміром 100 × 100 м. На ній в 1602 році по кресленнях Філіпа Брандіна встановлений 12-гранний павільйон, виконаний у стилі голландського Ренесансу. Павільйон, званий Wasserkunst, до 1897 року служив в ролі роздаткового пункту, з якого забезпечувалися водою 220 житлових і 16 громадських будівель. Цей павільйон, поряд з церквою Святої Марії, віднесений до найважливіших визначних пам'яток міста.

Церква Св. Марії

[ред. | ред. код]

До війни належала до числа найбільших північнонімецьких церков, виконаних у стилі цегляної готики. Її архітектор, Йоганн Грот, взяв за зразок трехнефную базиліку церкви Марії в Любеку. У квітні 1945 під час бомбардування основну будівлю було сильно пошкоджено. Руїни були остаточно підірвані в 1960 році. Від церкви залишилася лише висока башта (81 м), на якій висять 9 дзвонів XVI—XVII століть.

Церква Св. Марії

Тут же в 1647 році встановлено годинник з циферблатом 5 × 5 м, який чотири рази за день виконуэ один з 20 хоралів.

2012.02.25.115453 Uhr Hauptwache Wismar

Церква Св. Миколи

[ред. | ред. код]

Побудована за зразком церкви Марії як трехнефна базиліка. Середній неф має висоту 37 м, що робить його четвертою по висоті церквою Німеччині (після Ульма, Кельну і Любеку).

Література

[ред. | ред. код]
  • Baedecker. Deutschland. Verlag Karl Baedeker.2002. ISBN 3-8297-1004-6
  • Bernd Wurlitzer- Mecklenburg-Vorpommern. 5 aktualisierte Auflage.DuMont Reiseverlag, Köln.2004. ISBN 3-7701-3849-X
  • Weltgeschichte-Daten Fakten Bilder-Georg Westermann Verlag; Braunschweig 1987 — ISBN 3-07-509036-0

Посилання

[ред. | ред. код]

Фотографії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]