Соціальна група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соціа́льна грýпа — сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею[1]; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.

Утворення і функціонування[ред. | ред. код]

Головний механізм утворення і функціонування соціальної групи зумовлюється інтересами людей, їхнім відношенням до власності, місцем, яке вони посідають у системі суспільних відносин.

Види[ред. | ред. код]

На думку марксизму-ленінізму найважливішими соціальними групами є суспільні класи. На відміну від буржуазної соціології, яка розглядає соціальні групи у відриві від соціально-економічний процесів, що відбуваються в суспільстві, марксистська соціологія, вважаючи соціальні групи самостійними утвореннями, вимагає досліджувати їх у тісному зв'язку з функціонуванням і розвитком широких соціальних систем, з факторами і процесами, які становлять фон діяльності соціальних груп.

Склад групи[ред. | ред. код]

Диференціація[ред. | ред. код]

Серед соціальний груп розрізняють два види сукупності людей: ті, що виділяються на основі тієї чи іншої істотної ознаки (наприклад, соціально-економічної, професійної, національної, вікової тощо), і ті, в яких існує система соціальних зв'язків і відносин, що характеризує внутрішню структуру групи.

Структура групи[ред. | ред. код]

Відмітною рисою соціальної групи другого виду є наявність програми і плану діяльності, до якої залучено кожного члена групи (наприклад, виробничий колектив). У структурі соціальної групи виділяються ядро — склад постійних учасників, що виступають від імені групи й периферія — ті, хто займаючи дану групову позицію, час від часу представляють себе на ній і погоджуються для того, щоб їх визначали як дану групу.

В умовах соціалізму розвивається однорідність основних соціальних груп, хоч це не виключає соціально-групових відмінностей і неантагоністичних суперечностей, що їх долають у процесі розвитку соціалістичні суспільства.

Основні ознаки соціальної групи[ред. | ред. код]

До основних ознак соціальної групи психологи відносять:

  • включення їх у широкий соціальний контекст;
  • наявність загальної особистісно значущої основи для перебування індивідів у межах групи;
  • достатня тривалість існування, що є передумовою створення предметів і феноменів групової культури, історії;
  • зовнішня та внутрішня організація;
  • певні типи впливу і відносин між індивідами, загальноприйняті норми та цінності;
  • усвідомлення індивідами своєї належності до групи та виникнення на цій основі «ми-почуття»;
  • наявність групових атрибутів (назва, символи тощо).

Процеси у групі[ред. | ред. код]

Механізм діяльності[ред. | ред. код]

Механізм діяльності соціальних груп відображає закономірності функціонування й розвитку суспільства в цілому.

Уявляється[2], що життєдіяльність соціальної груп, наприклад, виробничої, можна відобразити у вигляді трьох орієнтацій:

  • а) орієнтація, пов'язана з інтересами організації, тобто виконання тієї частини загальноорганізаційної діяльності, з метою якої цей підрозділ створено ;
  • б) орієнтація, що несе на собі особисті потреби людей — отримання винагороди за працю, відчуття індивідуальної значущості роботи, реалізація творчого потенціалу;
  • в) орієнтація груп, спрямована на збереження цілісності групи, її стабільності . Цілісність групи досягається шляхом узгодженості позицій людей, згуртованістю групи, а також певним рівнем взаєморозуміння, що характеризує внутрішньогрупове спілкування .

Норми групи[ред. | ред. код]

Групові норми та цінності — це певні правила, вироблені групою для забезпечення спільної діяльності її членів.

Санкції[ред. | ред. код]

Групові санкції — це сукупність механізмів та засобів, за допомогою яких група впливає на своїх членів з метою дотримання ними існуючих норм та цінностей.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Бех. Груп теорія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.162 ISBN 978-966-611-818-2.
  • В. Цвих. Група соціальна // Політична енциклопедія — с.163

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Група // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. [z3950.ksu.ru/phil/0700555-1/064-066.pdf‎ Тереев Э.Н. Ориентация общения в организационно-управленческой деятельности]