Спартак: Війна проклятих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спартак: Війна проклятих
Spartacus: War of the Damned
Тип Телесеріал
Телеканал(и) Starz
Жанр Історичний
Режисер Майкл Герст
Джессі Варн
Продюсери Роберт Таперт
Сем Реймі
У головних ролях Ліам Макінтайр
Ману Беннет
Дастін Клер
Ден Феррігел
Синтія Аддай-Робінсон
Саймон Мерелліс
Тод Ласанке
Композитор Джозеф Лодука
Країна-виробник США
Мова оригіналу англійська
Перша поява 25 січня 2013
Перший показ 25 січня — 12 квітня 2013
Кількість сезонів 1
Кількість серій 10
Попередник Спартак: Помста

«Спартак: Війна проклятих» (англ. Spartacus: War of the Damned) — назва четвертого і завершального сезону про Спартака, кабельного телеканалу Starz, який слідує за сезонами Спартак: Помста і Спартак: Кров і пісок. У центрі сюжету — історична постать Спартака (грає Ліам Макінтайр), фракійського гладіатора 73—71 рр. до н. е., який очолив велике повстання рабів проти Римської республіки. Прем'єра відбулася 25 січня 2013 р.

Сюжет[ред. | ред. код]

У минулому сезоні Спартак: Помста Спартак біля підніжжя вулкана Везувій здолав Гая Клавдія Глабра і переконав Рим у серйозності своїх намірів. У новому сезоні Гай Юлій Цезар (Тодд Ласанс) і Марк Ліциній Красс (Саймон Мерреллс) об'єднаються, щоб придушити повстання рабів, в той час як армія Спартака виросла в тисячі раз. До організованого Спартаком повстання рабів примикають нові об'єднання людей, що втекли з рабства, вони вогнем і мечем прокладають собі дорогу у вільне життя. Великий Рим охоплює паніка, його могутні правителі не знають, що робити. Верхівка Риму приймає важке рішення — довірити себе амбітному і холоднокровному Марку Крассу, а також майбутнього правителю Риму — Юлію Цезарю.

Ролі та персонажі[ред. | ред. код]

Повстанці[ред. | ред. код]

Фракійський воїн, приречений на рабство як гладіатор у будинку Батіата. Після повстання на арені він став лідером повстанської армії гладіаторів, яка добилася високих успіхів проти сил Риму.

Галльський воїн, який є другим за рангом лідером у повстанні. Любовний інтерес Невії.

Кельтський воїн і колишній гладіатор, який взяв у руки зброю проти республіки, щоб вшанувати пам'ять Онемоуса. Любовний інтерес Сибілли і колишній коханець Сакса.

Німецький воїн, і також лідер серед повстанської армії. Любовний інтерес Насира.

Фінікійська колишня рабиня. Вона бореться через емоційни рани, які були нанесені їй різними римськими порушниками. Любовний інтерес Крікса.

Германська войовниця.

Німецький воїн, який знаходиться у протиріччі з повстанням.

  • Баррі Даффілд — Луго

Німецький воїн.

  • Гіт Джонс — Донар

Колишня гладіаторка з будинку Батіата, лояльний для повстання воїн.

Сирійський воїн. Любовний інтерес Агрона.

Кілікійський пірат, який приєднується до повстання.

  • Дженна Лінд — Корі

Вірний раб тіла Красса. Сумні події змусять перевірити її відданість до Красса.

Раб, життя якої врятував Ганнікус. В результаті вона шалено закохується у кельтського воїна.

Римляни[ред. | ред. код]

Найбагатша людина Риму. Після багатьох невдалих спроб покласти край повстанню, римський сенат кладе на нього відповідальність за придушення заколоту.

Молодий, але досвідчений солдат, якого завербував Красс для проведення інфільтрації і диверсійних операцій проти повстанського табору, перш ніж повернути його як другого за величиною офіцера Красса (під його сином, Тіберієм). Роль Цезаря в серіалі служить для посилання драматизму, бо немає історичних записів з його участю, якщо такі є, у війні проти Спартака.

Старший син Марка Ліцинія Красса, його «слово».

Римська громадянка, взята в полон Спартаком після вторгнення повстанської армії до її міста. Врешті-решт, стає його коханкою.

Командир Красса.

Виробництво[ред. | ред. код]

Безпосередньо перед зустріччю Спартака і Красса, посланник наближається до повстанської армії на коні. Під час зйомок кінь опинився набагато ближче до Макінтайра, ніж той з'являється в шоу. У якийсь момент він випадково вдарив невеликим каменем у ліве око Ліама. Останній не міг бачити цим оком протягом декількох днів.[1]

Зображення остаточної позиції Спартака проти самого Красса є історично точним. Історія оповідає, що Спартак «проклав собі шлях» через поле бою, вбиваючи всіх, хто стояв на його шляху до Красса. Його різанина зупинилася з останніми двома сотниками, які стояли на захисті Красса. Після того, як лідер повстанців убив їх, не ясно, чи був Спартак зрубаний Крассом, або з-за спини, як показано в цьому епізоді.[2]

У кінці фінальної битви, коли Агрон і Насір виносять смертельно пораненого Спартака з поля бою, він згодом помирає та похований. Розв'язка останньої серії — дискусійна. Вона збігається з консенсусом істориків щодо реального Спартака, який був вражений у бою, але чиє тіло ніколи не було виявлено. Його розіп'ятим трупом на хресті не могли хизуватися римляни. Проте з такою невеликою кількістю фактів, пов'язаних з його зникненням, історики ніколи чітко не могли сказати, чи вижив Спартак і втік, або був дійсно убитий.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]