III Всеукраїнський військовий з'їзд: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
'''III Всеукраїнський військовий з'їзд''' відбувся з [[2 листопада|2-го]] по [[12 листопада]] [[1917]] року в [[Київ|Києві]]. В роботі з'їзду прийняло участь близько 3-х тисяч делегатів з різних військових частин.
'''III Всеукраїнський військовий з'їзд''' відбувся з [[2 листопада|2-го]] по [[12 листопада]] [[1917]] року в [[Київ|Києві]]. В роботі з'їзду прийняло участь близько 3-х тисяч делегатів з різних військових частин.


На з'їзді були представлені українські партії [[Українська партія соціалістів-революціонерів|есерів]] (найбільша фракція), соціал-демократів, інші партії та групи. До президії були обрані: від українських есерів - Д. Лебединець (голова з’їзду), Шаулко, Блонський, Чернець, від українських есдеків - Табурянський, Скнар (заступник голови), а також безпартійний Лорченко, соціал-федераліст Андрущенко, націонал-революціонер Коваленко.
На з'їзді були представлені українські партії [[Українська партія соціалістів-революціонерів|есерів]] (найбільша фракція), соціал-демократів, інші партії та групи. До президії були обрані: від українських есерів — Д. Лебединець (голова з'їзду), Шаулко, Блонський, Чернець, від українських есдеків — Табурянський, Скнар (заступник голови), а також безпартійний Лорченко, соціал-федераліст Андрущенко, націонал-революціонер Коваленко.


Після першого дня, за неповними даними, партійний склад 1000 делегатів, що прибули на з’їзд, був таким: 738 українських есерів, 111 українських есдеків, 24 соціаліста-федераліста, 22 самостійники, 13 націонал-революціонерів, 3 безпартійні соціалісти, 1 анархіст-індивідуаліст, 11 більшовиків, 90 безпартійних і 80 делегатів, чия приналежність
Після першого дня, за неповними даними, партійний склад 1000 делегатів, що прибули на з'їзд, був таким: 738 українських есерів, 111 українських есдеків, 24 соціаліста-федераліста, 22 самостійники, 13 націонал-революціонерів, 3 безпартійні соціалісти, 1 анархіст-індивідуаліст, 11 більшовиків, 90 безпартійних і 80 делегатів, чия приналежність
залишилася нез’ясованою. Згодом кількість делегатів зросла до 2,5 тис. чоловік<ref>[http://history.org.ua/JournALL/Preprint/1992/7.pdf ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Історичні зошити No 7, 1992 // О.Й.ЩУСЬ ВСЕУКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ З'ЇЗДИ]</ref>.
залишилася нез'ясованою. Згодом кількість делегатів зросла до 2,5 тис. чоловік<ref>[http://history.org.ua/JournALL/Preprint/1992/7.pdf ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Історичні зошити No 7, 1992 // О. Й.ЩУСЬ ВСЕУКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ З'ЇЗДИ]</ref>.


З доповіддю на з'їзді виступали [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], [[Ковалевський Микола Миколайович|М. Ковалевський]] та інші<ref>[http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=616 Всеукраїнські військові з‘їзди]</ref>.
З доповіддю на з'їзді виступали [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], [[Ковалевський Микола Миколайович|М. Ковалевський]] та інші<ref>[http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=616 Всеукраїнські військові з‘їзди]</ref>.


На з'їзді було ухвалено рішення "негайно проголосити повну незалежність України і приступити до створення Української армії»<ref>[http://gazeta.ua/ru/articles/history/_bolshevistskij-myatezh-v-kieve-pridushili-s-pomoschyu-yunkerov/464968 Большевистский мятеж в Киеве придушили с помощью юнкеров (рос.)]</ref>.
На з'їзді було ухвалено рішення «негайно проголосити повну незалежність України і приступити до створення Української армії»<ref>[http://gazeta.ua/ru/articles/history/_bolshevistskij-myatezh-v-kieve-pridushili-s-pomoschyu-yunkerov/464968 Большевистский мятеж в Киеве придушили с помощью юнкеров (рос.)]</ref>.


7 листопада з делегатів з'їзду було сформовано полк, який став в розпорядження [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. Зброя та набої були вилучені з заводу "Арсенал". Командиром полку був призначений поручик [[Ґалаґан Микола Михайлович|Микола Ґалаґан]]. До полку також приєдналися [[юнкер]]и [[Київське піхотне інженерне юнкерське училище|юнкерського піхотного училища в Києві]]. Полк у ході боїв 11-13 листопада у Києві розбив військові частини штабу Київської Військової Округи, які підтримували повалений [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] і придушив спробу заколоту більшовиків у місті.
7 листопада з делегатів з'їзду було сформовано полк, який став в розпорядження [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. Зброя та набої були вилучені з заводу «Арсенал». Командиром полку був призначений поручик [[Ґалаґан Микола Михайлович|Микола Ґалаґан]]. До полку також приєдналися [[юнкер]]и [[Київське піхотне інженерне юнкерське училище|юнкерського піхотного училища в Києві]]. Полк у ході боїв 11-13 листопада у Києві розбив військові частини штабу Київської Військової Округи, які підтримували повалений [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] і придушив спробу заколоту більшовиків у місті.


Постанови з'їзду значною мірою вплинули на рішення [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] проголосити [[УНР|Українську Народну Республіку]].
Постанови з'їзду значною мірою вплинули на рішення [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] проголосити [[УНР|Українську Народну Республіку]].
Рядок 20: Рядок 20:


== Посилання ==
== Посилання ==
{{примітки}}
<references/>


[[Категорія:Військова історія України]]
[[Категорія:Військова історія України]]

Версія за 15:08, 5 січня 2013

Мітинг з нагоди 3-го військового з'їзду у Києві

III Всеукраїнський військовий з'їзд відбувся з 2-го по 12 листопада 1917 року в Києві. В роботі з'їзду прийняло участь близько 3-х тисяч делегатів з різних військових частин.

На з'їзді були представлені українські партії есерів (найбільша фракція), соціал-демократів, інші партії та групи. До президії були обрані: від українських есерів — Д. Лебединець (голова з'їзду), Шаулко, Блонський, Чернець, від українських есдеків — Табурянський, Скнар (заступник голови), а також безпартійний Лорченко, соціал-федераліст Андрущенко, націонал-революціонер Коваленко.

Після першого дня, за неповними даними, партійний склад 1000 делегатів, що прибули на з'їзд, був таким: 738 українських есерів, 111 українських есдеків, 24 соціаліста-федераліста, 22 самостійники, 13 націонал-революціонерів, 3 безпартійні соціалісти, 1 анархіст-індивідуаліст, 11 більшовиків, 90 безпартійних і 80 делегатів, чия приналежність залишилася нез'ясованою. Згодом кількість делегатів зросла до 2,5 тис. чоловік[1].

З доповіддю на з'їзді виступали М. Грушевський, М. Ковалевський та інші[2].

На з'їзді було ухвалено рішення «негайно проголосити повну незалежність України і приступити до створення Української армії»[3].

7 листопада з делегатів з'їзду було сформовано полк, який став в розпорядження Центральної Ради. Зброя та набої були вилучені з заводу «Арсенал». Командиром полку був призначений поручик Микола Ґалаґан. До полку також приєдналися юнкери юнкерського піхотного училища в Києві. Полк у ході боїв 11-13 листопада у Києві розбив військові частини штабу Київської Військової Округи, які підтримували повалений Тимчасовий уряд і придушив спробу заколоту більшовиків у місті.

Постанови з'їзду значною мірою вплинули на рішення Української Центральної Ради проголосити Українську Народну Республіку.

Див. також

Посилання

  1. ↑ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Історичні зошити No 7, 1992 // О. Й.ЩУСЬ ВСЕУКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ З'ЇЗДИ
  2. ↑ Всеукраїнські військові з‘їзди
  3. ↑ Большевистский мятеж в Киеве придушили с помощью юнкеров (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=III_Всеукраїнський_військовий_з%27їзд&oldid=11329920