I Всеукраїнський військовий з'їзд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

I Всеукраїнський військовий з'їзд відбувся з 18-го по 21 травня 1917 року в Києві. В роботі з'їзду узяло участь близько 900 делегатів з різних військових частин, українських груп, товариств та організацій армій всіх фронтів, Балтійського і Чорноморського флотів, а також окремих гарнізонів і округів України.[1]

З'їзд був скликаний з ініціативи Українського військового організаційного комітету на чолі з полковником Глинським для координації дій українського військового руху. Основною метою з'їзду було підтвердження постанов Всеукраїнського Національного Конгресу, який проходив місяцем раніше.

Відкрив з'їзд голова Української Центральної Ради М. Грушевський. До складу президії було обрано С. Петлюру, М. Міхновського, В. Винниченка, Ю. Капкана, С. Письменного. В центрі уваги з'їзду були питання загальнополітичного характеру. Делегати з'їзду поставили вимогу, щоб Тимчасовий уряд і Петроградська Рада негайно оголосила окремим актом принцип національно-територіальної автономії України і призначила міністра у справах України. З'їзд визнав Українську Центральну Раду «єдиним компетентним органом, призваним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України»[2].

Учасники з'їзду підтримали вимогу національно-територіальної автономії України, призначення при Тимчасовому уряді міністра у справах України, створення крайового урядового органу, організацію української армії, намітили заходи по українізації армії та військової освіти, підтримали формування першої української військової частини — полку ім. Б. Хмельницького. Командиром полку був призначений полковник Юрій Капкан.

Учасники з'їзду обрали Український генеральний військовий комітет на чолі з Симоном Петлюрою.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]