Рейхсляйтер: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvz65 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kvz65 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
* [[Генріх Гіммлер]] — [[рейхсфюрер СС]]; |
* [[Генріх Гіммлер]] — [[рейхсфюрер СС]]; |
||
* [[Адольф Хюнляйн]] — голова Націонал-соціалістичного автокорпусу (NSKK); |
* [[Адольф Хюнляйн]] — голова Націонал-соціалістичного автокорпусу (NSKK); |
||
* [[Роберт Лей]] — голова Організаційного управління НСДАП і одночасно — голова [[ |
* [[Роберт Лей]] — голова Організаційного управління НСДАП і одночасно — голова [[Німецьккий трудовий фронт|Німецького трудового фронту]]; |
||
* [[Віктор |
* [[Віктор Лютце]] — начальник штабу [[СА]]; |
||
* [[Альфред Розенберг]] — голова Зовнішньополітичного управління НСДАП і одночасно — уповноважений фюрера по контролю за загальним духовним і світоглядним вихованням НСДАП; |
* [[Альфред Розенберг]] — голова Зовнішньополітичного управління НСДАП і одночасно — уповноважений фюрера по контролю за загальним духовним і світоглядним вихованням НСДАП; |
||
* [[Бальдур фон Ширах]] — голова [[Гітлерюгенд]]; |
* [[Бальдур фон Ширах]] — голова [[Гітлерюгенд]]; |
Версія за 23:06, 3 лютого 2013
Рейхсляйтер (нім. Reichsleiter; державний/імперський керівник) – вищий партійний функціонер, керівник одної з головних сфер діяльності НСДАП.
Як правило, рейсляйтер, очолював одне з головних управлінь у нацистській партії в системі Імперського керівництва НСДАП («Рейхсляйтунге»). Цей ранг надавався особисто Адольфом Гітлером, і не був напряму пов’язаний з партійною посадою. Це був, свого роду, титул, який вказував на належність особи до вищої еліти партії. До краху Німеччини у 1945 році це звання було присвоєно 25 партійним керівникам. Під час війни п’ятеро з них були позбавлені цього титулу (Бальдур фон Ширах, Рудольф Гесс, Вільгельм Грім, Ганс Франк, Ріхард Дарре)
В 1940 році в партії був 21 рейхсляйтер:
- Рудольф Гесс — заступник фюрера по НСДАП;
- Мартін Борман — начальник Штабу заступника фюрера;
- Макс Аманн — партійне видавництво;
- Філіп Боулер — начальник Канцелярії керівника партії;
- Вальтер Бух — голова Вищого партійного суду НСДАП;
- Ріхард Дарре — голова Імперського управління НСДАП з аграрної політики;
- Отто Дітрих — прес-секретар НСДАП;
- Франц Ксавер фон Епп — голова Військово - колоніального управління НСДАП;
- Карл Філер — голова Головного управління муніципальної політики НСДАП;
- Ганс Франк — голова Юридичного управління НСДАП;
- Вільгельм Фрік — голова депутатської фракції НСДАП в Рейхстазі;
- Йозеф Геббельс — голова Управління пропаганди рейху (Reichspropagandaleiter);
- Константин Хірль — голова Імперської служби праці;
- Генріх Гіммлер — рейхсфюрер СС;
- Адольф Хюнляйн — голова Націонал-соціалістичного автокорпусу (NSKK);
- Роберт Лей — голова Організаційного управління НСДАП і одночасно — голова Німецького трудового фронту;
- Віктор Лютце — начальник штабу СА;
- Альфред Розенберг — голова Зовнішньополітичного управління НСДАП і одночасно — уповноважений фюрера по контролю за загальним духовним і світоглядним вихованням НСДАП;
- Бальдур фон Ширах — голова Гітлерюгенд;
- Франц Ксавер Шварц — імперський казначей НСДАП;
- Вільгельм Грім — голова 2-ї палати Вищого партійного суду НСДАП.