Роберт Лей

Роберт Лей
нім. Robert Ley
Народився	15 лютого 1890(1890-02-15)[…] Нідербрейденбах, Рейнська провінція, Німецька імперія
Помер	25 жовтня 1945(1945-10-25)[…] (55 років) Нюрнберг, Баварія, Американська зона окупації Німеччини ·повішення
Громадянство	Німецька імперія  Веймарська республіка Третій Рейх
Діяльність	політик, хімік, льотчик
Alma mater	Єнський університет, Боннський університет і Вестфальський університет імені Вільгельма
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	Sängerschaft zu St. Pauli Jenad
Посада	депутат Рейхстагу Веймарської республікиd, депутат рейхстагу Третього рейхуd і член Ландтагу Пруссіїd
Військове звання	лейтенант
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Автограф
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Орден крові Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Золотий партійний знак НСДАП Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр» Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Медаль «За Атлантичний вал» Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Німецький кінний знак
Медіафайли у Вікісховищі

Роберт Лей (нім. Robert Ley; 15 лютого 1890, Нідербрайденбах — 25 жовтня 1945, Нюрнберг) — рейхсляйтер, обергруппенфюрер СА (30.01.1937), завідувач організаційного відділу НСДАП, з 1933 року керівник Німецького робітничого фронту. Доктор філософії.

Біографія

Ранні роки. Перша світова війна

Роберт Лей народився 15 лютого 1890 року в сім'ї Фрідріха і Емілії Лей — великих рейнських землевласників, які загрузли в боргах. Навчався на хімічних факультетах університетів Єни і Бонна.

У перші дні Першої світової війни вступив добровольцем до армії. Спочатку служив в якості артилериста, потім став льотчиком. 29 липня 1917 року був збитий над Францією і потрапив в полон. В ході вимушеної посадки отримав важкі поранення, а також важкий струс мозку, пережив клінічну смерть, в полоні йому було зроблено декілька операцій (одну ногу спочатку хотіли ампутувати, проте зберегли, наклавши гіпс на 10 місяців).

У березні 1920 року повернувся до Німеччини, отримав докторський ступінь (дисертація по штучному каучуку) і влаштувався на роботу в хімічний гігант IG Farben в Леверкузені.

Вступ в НСДАП

Лей вступив в НСДАП в 1923 році, незабаром після Пивного путчу. Незабаром, з 14 липня 1925 він стає гауляйтером землі Рейнланд-Південь. У 1928 році він стає членом Ландтагу Пруссії. В ході конфлікту Гітлера і Грегора Штрассера Лей відразу встав на сторону першого. Після цього його стрімкий кар'єрний ріст триває: в 1932 році він стає начальником організаційного відділу НСДАП, а в 1933 році — керівником робітничого фронту.

На державній службі

Очоливши в травні 1933 року трудовий фронт, він за підтримки промисловців швидко заарештував усіх профспілкових лідерів: Лей став практично одноосібним лідером німецьких робітників, всі профспілки були розпущені, а їхня власність була конфіскована. У 1935 році він оголосив, що в Німеччині повністю відсутня класова боротьба.

На своєму посту Лей створив організацію «Сила через радість» (нім. Kraft durch Freude; скор. KdF), що займалася питаннями відпочинку робітників. KdF отримувала величезні урядові субсидії, для потреб середнього робочого Фердинандом Порше був спеціально розроблений перший Volkswagen (народний автомобіль). Однак мілітаризація примусила Лея згорнути соціальні програми.

У 1934 році Лей зробив спробу об'єднання гау (партійного округу) Верхня Баварія і Швабія: гауляйтером об'єднаного гау Верхня Баварія — Швабія повинен був стати гауляйтер Верхньої Баварії Адольф Вагнер, а його заступником повинен був стати гауляйтер Швабії Карл Валь. Але за підтримки Гітлера Валю вдалося зберегти самостійність.

Лей, сам будучи хронічним алкоголіком, оголосив першу загальнонаціональну кампанію по боротьбі з пияцтвом для економії сімейного бюджету.

Лей був одним з небагатьох соратників Гітлера, які до самого кінця зберігали вірність фюреру. Останній раз Гітлер і Лей зустрічалися 21 квітня 1945 року в фюрербункері в Берліні. Гітлер направив того в Баварію для «допомоги в організації там оборони».

Після війни

Однак прибувши до Баварії Лей не вжив ніяких реальних дій по виконанню наказу фюрера, оскільки був роздратований тим, що Гітлер відмовляється покидати оточений Берлін і пішов в запій.

16 травня 1945 року ув'язнений союзниками і утримувався в Нюрнберзі в очікуванні процесу над головними військовими злочинцями в Міжнародному трибуналі, де був би одним з обвинувачених (проти нього були висунуті звинувачення за трьома пунктами — змова з метою ведення агресивної війни, воєнні злочини і злочини проти людства). Покінчив життя самогубством у в'язниці незабаром після пред'явлення обвинувального висновку до початку самого процесу, повісившись на каналізаційній трубі за допомогою саморобної мотузки з вузьких смужок тканини, на які він розірвав рушник. Незадовго до цього в розмові з тюремним психологом пригнічено зізнавався, що йому нічого не відомо про злочини, що перераховуються в пред'явленому йому обвинуваченні. У передсмертній записці він написав, що він не може більше виносити почуття сорому.

Рейхсмаршал Герінг про смерть Роберта Лея сказав:

Слава Богу! Цей б нас тільки осоромив. Це добре, що він мертвий. Я дуже боявся за поведінку його на суді. Лей завжди був таким розсіяним і виступав з якимись фантастичними, пихатими, пишномовності промовами. Думаю, що перед судом він влаштував би справжній спектакль. Загалом, я не дуже здивований. У нормальних умовах він спився б до смерті.

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го класу
• Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Орден крові
• Німецький кінний знак
• Золотий партійний знак НСДАП
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям
• Орден «Святий Олександр» 1-го ступеня (Болгарія) (9 жовтня 1938)

Друга світова війна

• Медаль «За будівництво оборонних укріплень» (23 листопада 1939 — один із шести перших нагороджених) — нагороджений особисто Адольфом Гітлером.
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го (1941) класу
• Почесне кільце міста Відня (1942)

Почесні звання

• Почесний сенатор Технологічного інституту Карлсруе
• Почесний громаданин Леверкузена і Гермескайля

Галерея

• 
  Роберт Лей (праворуч) з італійським міністром Тулліо Чіанетті (1936)
• 
  Роберт Лей (у білій фомі) із дружиною в Мюнхені (липень 1939)
• 
  Лей виголошує промов із нагоди закладки фундаменту житлового будинку в Шарлоттенбург-Норді, Берлін (1 серпня 1939)
• 
  Лей вручає нагороди членам робітничого фронту (березень 1944)
• 
  Лей під час арешту (травень 1945)

Джерела

• Лей, Роберт / Вишлёв О. В. // Лас-Тунас — Ломонос. — М. : Большая российская энциклопедия, 2011. — С. 169. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 17). — ISBN 978-5-85270-350-7.
• Kiehl Walter. Mann an der Fahne. München: Eher, 1938.
• Kiehl Walter. Mann an der Fahne. München, 1938. S. 8.
• Залесский К. А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Яуза, Эксмо, 2005, с. 85.
• Полторак А. И. Нюрнбергский эпилог. Серия — Военные мемуары М., Воениздат, 1965
• Г. Гротов. Рейхсмаршал Геринг. — М.: «Вече», 2005. — ISBN 5-9533-0577-X. (стр.455)
• В. К. Волков. Мюнхенский сговор и балканские страны. М., «Наука», 1978. стр.112
• Walter Kiehl: Mann an der Fahne. Kameraden erzählen von Dr.Ley, Verlag Franz Eher Nachfolger GmbH, München 1938
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
• Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934
• Literatur von und über Robert Ley im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
• Karl Schröder: Aufstieg und Fall des Robert Ley. Franz Schmidt Verlag, Siegburg 2008, ISBN 978-3-87710-342-5
• Renate Wald (Robert Leys Tochter aus erster Ehe): Mein Vater Robert Ley, Galunder, Nümbrecht 2004, ISBN 978-3-89909-039-0