Франц Ксавер Шварц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Ксавер Шварц
Franz Xaver Schwarz
нім. Franz Xaver Schwarz
Franz Xaver Schwarz.jpg
Прізвисько Скнара
Народження 27 листопада 1875(1875-11-27)
Німецька імперія Гюнцбург, Баварія
Смерть 2 грудня 1947(1947-12-02) (72 роки)
Бізонія Регенсбург, Бізонія
Гастроентерологічні захворювання[d]
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Роки служби 18941899
1914 — 1918
1932 — 1945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СА і Deutschvölkischer Schutz und Trutzbund[d]
Звання Почесний SS-Oberst-Gruppenführer collar.svg Оберстгруппенфюрер СС
Війни / битви Перша Світова війна
Нагороди
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Золотий партійний знак НСДАП
Орден крові
Данцигський хрест 1-го класу
Order of Saint Sava Ribbon.PNG
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Франц Ксавер Шварц у Вікісховищі?

Франц Ксавер Шварц (нім. Franz Xaver Schwarz; нар. 27 листопада 1875, Гюнцбург — пом. 2 грудня 1947, язненні від шлункової хвороби Регенсбург) — німецький політичний та державний діяч часів Третього Рейху, завідувач фінансами НСДАП (нім. Reichsschatzmeister), обергруппенфюрер СА (1933), оберстгрупенфюрер СС (1942), рейхсляйтер (1935). Один з перших членів НСДАП та СС (1922)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в родині пекаря, закінчив середню школу у Гюнцбурзі. У 1894—1899 роках служив в Баварському гвардійському піхотному полку. 1900 року вступив на службу чиновником у муніципалітет Мюнхена.

У Першу світову війну як обмежено придатний (за віком і здоров'ям) служив в ландвері.

Після війни знову працював чиновником в Мюнхені.

Кар'єра у НСДАП[ред. | ред. код]

Партійний з'їзд в Нюрнберзі, 1936. Високопоставлені функціонери НСДАП очікують прибуття фюрера. Шварц стоїть між Германом Герінгом та Йозефом Геббельсом.

В 1922 році Шврц, який глибоко переживав поразку Німеччини у Першій світовій війні, вперше зустрів Адольфа Гітлера. Він стверджував, що з першого погляду сприйняв Гітлера як «людину долі». Одним з перших вступив в НСДАП в 1922 році; повторно вступив 27 лютого 1925 року (партійний квиток № 6). Призначений скарбником НСДАП 21 березня 1925 року. Був на цій посаді до капітуляції Німеччини в травні 1945 року.

Шварц в американському полоні (23 червня 1945)

У НСДАП мав прізвисько «Скнара».

З 1929 — депутат Мюнхенського міської ради. 13 червня 1932 року в якості почесного члена був прийнятий в СС (службове посвідчення № 38500) і відразу ж отримав звання группенфюрера. У березні 1933 — обраний депутатом рейхстагу від Франконії. 1 липня 1933 йому було присвоєно звання обергрупенфюрера СС, а 20 квітня 1942 року — оберстгруппенфюрер СС (за всю історію СС лише четверо, включаючи Шварца, мали таке звання).

Окрім високих звань і посад в НСДАП, СС та СА, Шварц також був директором НІмецького мисливського музею, почесним членом Академії німецького права в Мюнхені (з 3 жовтня 1933 по 1944 рік) та головюо Асоціаціх німецької будівельної промисловості.

Післявоєнний період[ред. | ред. код]

Був заарештований після капітуляції Німеччини і відправлений в табір для військовополонених Ашкан у Бад-Мондорфі (Люксембург). Пізніше переведений у американський табір для інтернованих в Регенсбурзі, де союзники його довго та інтенсивно допитували. В першу чергу мова йшла про місце знаходження партійної скарбниці та пов'язаної з нею бугхалтерської звітності.

Шварц помер в ув'язненні 2 грудня 1947 року від хвороби шлунка.

У вересні 1948 року Мюнхенський апеляційний суд визнав Шварца одним із «головних злочинців».

Особисте життя[ред. | ред. код]

В 1899 році шварц одружився з Бертою Брегер. В них народився син Франц (1899—1960), який став бригадефюрером СС.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди оберстгруппенфюрера СС Шварца[ред. | ред. код]

Партійні нагороди[ред. | ред. код]

Відзнаки СС[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Erich Stockhorst: 5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich. Arndt, Kiel, 2000, ISBN 3-88741-116-1
  • Hallgarten, George W. F. «Adolf Hitler and German Heavy Industry, 1931—1933», The Journal of Economic History, 1952
  • Orlow, Dietrich. The History of the Nazi Party: 1933—1945. University of Pittsburgh Press, 1973
  • Weinberg, Gerhard L. «Hitler's Private Testament of May 2, 1938», The Journal of Modern History, 1955
  • Константин Залесский СС. Охранные отряды НСДАП / Шварц
  • Dieter Degreif: «Franz Xaver Schwarz. Das Reichsschatzmeisteramt der NSDAP und dessen Überlieferung im Bundesarchiv», in: Friedrich P. Kahlenberg (Hrsg.): Aus der Arbeit der Archive. Beiträge zum Archivwesen, zur Quellenkunde und zur Geschichte. Festschrift für Hans Booms, Boppard am Rhein 1989, S. 489—503.
  • Ulf Lükemann: Der Reichsschatzmeister der NSDAP. Ein Beitrag zur inneren Parteistruktur, 1963. (Dissertation FU Berlin)
  • Bernhard Schäfer: «Die Dienststellen der Reichsleitung der NSDAP in den Parteibauten am Münchener Königsplatz. Entstehung -Entwicklung — Strukturen — Kompetenzen», in: Julian Rosefeldt/Piero Steinle (Hrsg.): Bürokratie und Kult. Das Parteizentrum der NSDAP am Königsplatz in München, München 1995, S. 89–108.
  • Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: . Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4, S. 603 f.
  • Armin Nolzen: Schwarz, Franz Xaver. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 24, Duncker & Humblot, Berlin 2010, ISBN 978-3-428-11205-0, S. 3–5 (Digitalisat).
  • Baldur von Schirach: «Franz Xaver Schwarz», in: Ders. Pioniere des Dritten Reiches, 1933, S. 204—206.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Білет № 6
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
немає
Reichsleiter.svg
Рейхсляйтер
— Імперський скарбничий

21 березня 1925 — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція