Музичний інтервал: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Відкинути редагування 91.124.98.106 до зробленого MerlIwBot |
Addbot (обговорення | внесок) |
||
Рядок 107: | Рядок 107: | ||
[[Категорія:Теорія музики]] |
[[Категорія:Теорія музики]] |
||
[[bg:Музикален интервал]] |
|||
[[ca:Interval musical]] |
|||
[[cs:Interval (hudba)]] |
|||
[[da:Toneinterval]] |
|||
[[de:Intervall (Musik)]] |
|||
[[en:Interval (music)]] |
|||
[[eo:Intervalo (muziko)]] |
|||
[[es:Intervalo (música)]] |
|||
[[et:Intervall (muusika)]] |
|||
[[fa:فاصله (موسیقی)]] |
|||
[[fi:Intervalli]] |
|||
[[fr:Intervalle (musique)]] |
|||
[[fy:Ynterval]] |
|||
[[gl:Intervalo]] |
|||
[[he:מרווח (מוזיקה)]] |
|||
[[hr:Interval (glazbena teorija)]] |
|||
[[hu:Hangköz]] |
|||
[[id:Interval (musik)]] |
|||
[[is:Tónbil]] |
|||
[[it:Intervallo (musica)]] |
|||
[[ja:音程]] |
|||
[[ka:ინტერვალი (მუსიკა)]] |
|||
[[ko:음정]] |
|||
[[la:Intervallum (musica)]] |
|||
[[lt:Intervalas (muzika)]] |
|||
[[lv:Intervāls (mūzika)]] |
|||
[[nl:Interval (muziek)]] |
|||
[[no:Intervall (musikk)]] |
|||
[[pl:Interwał]] |
|||
[[pt:Intervalo (música)]] |
|||
[[ro:Interval (muzică)]] |
|||
[[ru:Интервал (музыка)]] |
|||
[[simple:Interval (music)]] |
|||
[[sk:Interval (hudba)]] |
|||
[[sl:Interval (glasba)]] |
|||
[[sr:Интервал (музика)]] |
|||
[[sv:Intervall (musik)]] |
|||
[[zh:音程]] |
Версія за 02:50, 24 березня 2013
Інтерва́лом в музиці називається відношення висот двох тонів, що визначається відношенням частот їх коливань. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно - інтервал називаєтсья мелодичним, якщо одночасно - гармонічним. Нижній звук інтервалу називається його основою, а верхній - вершиною.
Класифікація інтервалів
В сучасній музичній практиці величину музичного інтервалу прийнято визначати кількістю музичних ступенів, які він охоплює від його основи до вершини включно.
Інтервали, що утворюються в межах октави називаються простими, а поза межами октави - складеними:
Прості інтервали | |
---|---|
кількість ступенів |
Назва інтервалу |
1 | Прима, |
2 | Секунда, |
3 | Терція, |
4 | Кварта, |
5 | Квінта, |
6 | Секста, |
7 | Септима, |
8 | Октава. |
Складені інтервали | ||
---|---|---|
кількість ступенів |
Назва інтервалу |
альтернативна назва |
9 | нона | секунда через октаву |
10 | децима | терція через октаву |
11 | ундецима | кварта через октаву |
12 | дуодецима | квінта через октаву |
13 | терцдецима | секста через октаву |
14 | квартдецима | септима через октаву |
15 | квінтдецима | подвійна октава |
В залежності від кількості півтонів, який містить той чи інший інтервал, розрізняють якість інтервала. Інтервал може бути чистими (скорочене позначення - ч) (1, 4, 5, 8), великими (в) або малими (м) (2, 3, 6, 7), збільшеними (зб) або зменшеними (зм).
В акустичному відношенні розрізняють консонуючі інтервали та дисонуючі. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. Так, октава в оберненні дає приму, септима - секунду, секста - терцію, а квінта - кварту. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.
Проблеми темперації
Музичні інтервали сприймаються найбільш гармонічно, коли складові їх частоти співвідносяться як невеликі цілі числа. Подібна закономірність була відома ще Піфагору, який виділяв такі інтервали, як октава (співвідношення - 1:2), квінта (2:3), і кварта як (3:4), а решту інтервалів представляв шляхом комбінування цих трьох інтервалів. Ідея простих числових пропорцій для всіх інтервалів реалізується у натуральному строї, проте як і піфагорійський стрій, натуральний не може забезпечити рівності музичних інтервалів у 12-ступеневому звукоряді.
Подальший розвиток європейської музики викликав необхідність поділу октави на рівні інтервали. Такий поділ забезпечує рівномірно-темперований стрій, при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою , де x - кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот . Рівномірно-темперований стрій використовується для настроювання інструментів з фіксованим звукорядом, насамперед клавішних, тоді як струнно-смичкові інструменти, деякі духові, і людський голос можуть проінтонувати інтервал в будь-якому строї.
Варто також зазначити, що деякі неєвропейські музичні культури використовують звукоряди, далекі від європейського 12-тонової системи. Наприклад, в Індії існують системи, що поділяють октаву на 22 ступені — «шруті». Для вивчення та порівняння різних звукорядів в теорії використовують особливу одиницю - цент, що поділяє півтон на 100 рівних інтервалів (звідки й назва), а октаву - відповідно - на 1200. Порівняння натурального та рівномірно темперованого строю з позначеннями числових відношень та кількістю центів представлено наступною таблицею:
кількість півтонів |
кількість ступенів |
звичайна назва |
Відношення частот у натуральному строї |
Значення у центах | |
---|---|---|---|---|---|
рівномірна темперація |
натуральний стрій | ||||
0 | 1 | чиста прима | 1:1 | 0 | 0 |
1 | 2 | мала секунда | 16:15 | 100 | 112 |
2 | 2 | велика секунда | 9:8 | 200 | 204 |
3 | 3 | мала терція | 6:5 | 300 | 316 |
4 | 3 | велика терція | 5:4 | 400 | 386 |
5 | 4 | чиста кварта | 4:3 | 500 | 498 |
6 | 4 5 |
збільшена кварта зменшена квінта |
45:32 64:45 |
600 | 590 610 |
7 | 5 | чиста квінта | 3:2 | 700 | 702 |
8 | 6 | мала секста | 8:5 | 800 | 814 |
9 | 6 | велика секста | 5:3 | 900 | 884 |
10 | 7 | мала септима | 16:9 | 1000 | 996 |
11 | 7 | велика септима | 15:8 | 1100 | 1088 |
12 | 1 8 |
чиста октава | 2:1 | 1200 |
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
- Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968
- конвертер інтервалів (центи-відношення)