Міщанство: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17: Рядок 17:


[[Категорія:Соціальні стани]]
[[Категорія:Соціальні стани]]
[[Категорія:Велике князівство Литовське]]
[[Категорія:Категорії населення Великого князівства Литовського]]

Версія за 13:52, 6 грудня 2013

Український міщанин, 1786 (з літопису О.Рігельмана, 1847)

Міща́нство  (від пол. Mieszczaństwo — мешканці міста) — суспільний стан в словянських країнах Східної Європи за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок. Такий самий суспільний стан як і буржуазія в франкомовних країнах або бюргерство в німецькомовних країнах Центральної та Західної Європи.

Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування - згідно з нормами Магдебурзького права, Бранденбургського права, Любецького права, Кульмського права та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах України міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той самий суспільний прошарок, що у французькому суспільстві та мові позначається словом буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».

Українська міщанка, 1786

Основні сфери занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.

Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.

В європейських країнах міщанство зазвичай походило з селянства і з часу своєї появи в різній мірі протистояло або знаходилось під тиском таких феодальних класів як дворянство та аристократія, лицарство та клір. В Росії, як в часи імперії, де панівним класом та головним культуртрегером було дворянство, так і пізніше - в радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства - міщанство як клас або прошарок в процесі своєї соціальної генези так і набув правового суверенітету та економічної незалежності та сили, а саме поняття «міщанство» в літературі вживалося і досі часто вживається з негативною конотацією.

Література