Відмінності між версіями «Залізорудна промисловість України»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
Вікіфікація, replaced: ХХ ст → XX ст (3) за допомогою AWB
м (оформлення за допомогою AWB)
м (Вікіфікація, replaced: ХХ ст → XX ст (3) за допомогою AWB)
'''Залізорудна промисловість [[Україна|України]]''' високорозвинена галузь [[економіка України|економіки України]].
 
У країні наприкінці ХХXX ст. добувалося 13,5% від обсягу світового видобутку зал. руди. Усього наприкінці ХХXX ст. (1997-98 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61%), концентрат (Fe 63,8-66%), залізорудні окатки (окатиші) і агломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997. 115 млн т, у 2000 р. – 55,9 млн т, у 2001 – 54.66 млн т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 становило 42.29 млн т, котунів (обкотишів) – 11.99 млн т і знижувалося. Виробництво аґломерату – 10.92 млн т і зростало.
 
Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Основним промисловим типом є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначна частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75% залізняку добувається відкритим способом і біля 25% – підземним.
Основним районом залізорудної промисловості є [[Криворізький залізорудний басейн]], який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок XXI ст. може добувати на рік понад 190 млн т сирих руд і отримувати з них біля 70 млн т товарної продукції. Розробляються як багаті зал. руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глиб. 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (бл. 60%), з відкритим очисним простором (бл. 20%) і з закладенням виробленого простору (бл. 20%). Всі осн. процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інш.
 
Відкритий видобуток у кінці ХХXX ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (макс. до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн м3. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори. У 2002-2003 р. для підривних робіт почали застосовувати екологічно і фізіологічно безпечну [[Вибухова речовина|ВР]] нового покоління – [[украніт]].
 
Понад 80% руди, що добувається в Кривбасі підлягає збагаченню. Тонко подрібнені магнетитові кварцити переробляють мокрою магнітною сепарацією; на ряді комб-тів впроваджена суха магнітна сепарація дробленої руди перед подрібненням. Частка концентратів в товарній руді 72-74%. Грудкування концентратів проводиться на ф-ках Центрального, Північного і Полтавського ГЗК, випуск аґломерату на аґломераційних ф-ках Південного, Новокриворізького ГЗК.
42 527

редагувань

Навігаційне меню