Електронвольт: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
→Деякі значення мас та енергій в електронвольтах: додав планківську масу в міліграмах |
|||
Рядок 58: | Рядок 58: | ||
|- |
|- |
||
|'''ν''': [[нейтрино]] |
|'''ν''': [[нейтрино]] |
||
| <center> 0,2 - 2 еВ </center> |
| <center> 0,2 - 2 еВ/c<sup>2</sup> </center> |
||
|- |
|- |
||
|'''e<sup>—</sup>''': [[електрон]] |
|'''e<sup>—</sup>''': [[електрон]] |
||
| <center> 0,510998910(13) МеВ </center> |
| <center> 0,510998910(13) МеВ/c<sup>2</sup> </center> |
||
|- |
|- |
||
|'''μ<sup>—</sup>''': [[мюон]] |
|'''μ<sup>—</sup>''': [[мюон]] |
||
| <center> 105.6583715(35) МеВ </center> |
| <center> 105.6583715(35) МеВ/c<sup>2</sup> </center> |
||
|- |
|- |
||
|'''p<sup>+</sup>''': [[протон]] |
|'''p<sup>+</sup>''': [[протон]] |
||
| <center> 938,272046(21) МеВ </center> |
| <center> 938,272046(21) МеВ/c<sup>2</sup> </center> |
||
|- |
|- |
||
|'''n''': [[нейтрон]] |
|'''n''': [[нейтрон]] |
||
| <center> 939,565378(21) МеВ </center> |
| <center> 939,565378(21) МеВ/c<sup>2</sup> </center> |
||
|- |
|- |
||
|'''H<sup>0</sup>''': [[бозон Хіггса]] |
|'''H<sup>0</sup>''': [[бозон Хіггса]] |
||
| <center> 125.03(27) ГеВ </center> |
| <center> 125.03(27) ГеВ/c<sup>2</sup> </center> |
||
|- |
|- |
||
!colspan=2 |<center>[[Планківські одиниці|Планківська маса]]</center> |
!colspan=2 |<center>[[Планківські одиниці|Планківська маса]]</center> |
Версія за 15:07, 2 січня 2015
Електро́н-во́льт (позначення: англ. — eV, укр. — еВ) — одиниця енергії. Енергію один електрон-вольт набуває один електрон, коли проходить через електростатичний бар'єр з потенціалом один вольт.
- 1 еВ = 1.602 176 565 (35)×10−19 Дж.
Електрон-вольт не входить до одиниць енергії, прийнятих у СІ, але є дуже зручною одиницею в атомній фізиці.
Використання електрон-вольтів для вимірювання маси
Ейнштейн довів, що енергія еквівалентна масі, що виражається формулою E=mc2 (1 кг = 90 петаДж). Фізики часом використовують еВ/с² як одиницю маси, вважаючи, що конверсія між масою і енергією є тривіальною.
У ядерній фізиці та фізиці елементарних частинок зручно виражати масу в електронвольтах та похідних одиницях — кілоелектронвольтах (кеВ), мегаелектронвольтах (МеВ) та гігаелектронвольтах (ГеВ). У фізиці високих енергій та космічного випромінювання також використовуються тераелектронвольти (ТеВ) та петаелектронвольти (ПеВ):
- 1 еВ/с² = 1.78266184(4)×10−36 кг
- 1 кеВ/с² = 103 еВ/с² = 1.78266184(4)×10−33 кг
- 1 МеВ/с² = 106 еВ/с² = 1.78266184(4)×10−30 кг
- 1 ГеВ/с² = 109 еВ/с² = 1.78266184(4)×10−27 кг
- 1 ТеВ/с² = 1012 еВ/с² = 1.78266184(4)×10−24 кг
- 1 ПеВ/с² = 1015 еВ/с² = 1.78266184(4)×10−21 кг
У цьому разі, наприклад, при анігіляції електрона і позитрона з масами 511 кеВ кожний, утворюються два або три γ-кванта з сумарною енергією 2×511кеВ = 1.022 МеВ. Маси найбільш розповсюджених баріонів, протона та нейтрона, становлять 0.94 ГеВ. Для порівняння, типова молекула атмосфери має теплову енергію приблизно 0,03 еВ.
Деякі значення мас та енергій в електронвольтах
Енергія кванта електромагнітного випромінювання з частотою 1 ТГц | |
Теплова енергия поступального руху однієї молекули за комнатної температури | |
Енергія кванта оптичного випромінювання з довжиною хвилі 1240 нм | |
Енергія хімічного ковалентного зв'язку у молекулі кисню О2 | |
Енергія іонизації атома водню | |
Енергія електрона у випромінювальній трубці телевізора | |
Енергії космичних променів | |
Найбільша зафіксована енергія космічного нейтрино[1] | |
Кінетична енергія кульки для настольного тенісу (2,7 г, 2 м/с) | |
альфа-частинки | |
бета-частинки та гамма-випромінювання | |
ν: нейтрино | |
e—: електрон | |
μ—: мюон | |
p+: протон | |
n: нейтрон | |
H0: бозон Хіггса | |
мг |
Зв'язок із іншими одиницями енергії
Щоб виразити у кельвінах енергію, задану в електрон-вольтах, потрібно помножити її на 11 605.
1 еВ приблизно дорівнює 8066 см-1.
1 еВ = 96,4852912 кДж/моль.
1 еВ = 23,060538 ккал/моль.
Див. також
Джерела
- Будіщев М. С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Підручник. — Львів: Афіша, 2001. — 424 с.