Папужка болотяний: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
| status_ref = <ref>{{IUCN|id=22685226 |title=''Pezoporus wallicus'' |assessors=[[BirdLife International]] |version=2013.2 |year=2012 |accessdate=26 November 2013}}</ref>
| status_ref = <ref>{{IUCN|id=22685226 |title=''Pezoporus wallicus'' |assessors=[[BirdLife International]] |version=2013.2 |year=2012 |accessdate=26 November 2013}}</ref>
| image = Ground Parrot cooloolah.jpg
| image = Ground Parrot cooloolah.jpg
| image_caption =
| image_caption =
| image_width = 260px
| image_width = 260px
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
Рядок 20: Рядок 20:
| binomial_authority = [[Kerr]], 1792
| binomial_authority = [[Kerr]], 1792
}}
}}
'''Папуга земляний (''Pezoporus wallicus'', анг. Eastern Ground Parrot )'''&nbsp;— вид [[Папугоподібні|папуг]] родини [[Psittaculidae]]. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з [[Шотландія |Шотландії]]. У 1792 році він згадав цей вид в книзі "Царство тварин". Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії [[Карл Лінней|Карла Ліннея]].
'''Папуга земляний (''Pezoporus wallicus'', анг. Eastern Ground Parrot)'''&nbsp;— вид [[Папугоподібні|папуг]] родини [[Psittaculidae]]. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з [[Шотландія |Шотландії]]. У 1792 році він згадав цей вид в книзі «Царство тварин». Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії [[Карл Лінней|Карла Ліннея]].


== Опис ==
== Опис ==
Земляний папуга має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють
Земляний папуга має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють
строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага - 250-300 грам. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25 см. Самка відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.
строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага&nbsp;— 250—300 грам. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25&nbsp;см. Самка відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.


== Поширення ==
== Поширення ==
Рядок 32: Рядок 32:
Ці пташки відрізняються гострим запахом і хрипло- каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Харчуються травою, фруктами і ягодами.
Ці пташки відрізняються гострим запахом і хрипло- каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Харчуються травою, фруктами і ягодами.


Період гніздування земляного папуги припадає на осінь-початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести яєць. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо. Середня тривалість життя земляного папуги - близько 15-ти років.
Період гніздування земляного папуги припадає на осінь—початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести яєць. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо. Середня тривалість життя земляного папуги&nbsp;— близько 15-ти років.


== Охорона ==
== Охорона ==
Рядок 39: Рядок 39:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки }}
{{примітки }}
* [http://www.parrots.org/index.php/encyclopedia/profile/ground_parrot/ World Parrot Trust] Parrot Encyclopedia - Species Profiles
* [http://www.parrots.org/index.php/encyclopedia/profile/ground_parrot/ World Parrot Trust] Parrot Encyclopedia&nbsp;— Species Profiles


{{Папугоподібні}}
{{Папугоподібні}}

Версія за 15:03, 6 березня 2015

Папуга земляний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Підродина: Platycercinae
Триба: Pezoporini
Рід: Pezoporus
Вид: P. wallicus
Pezoporus wallicus
Kerr, 1792
Посилання
Вікісховище: Pezoporus wallicus
ITIS: 177599
МСОП: 22685226
NCBI: 35540
Fossilworks: 369372

Папуга земляний (Pezoporus wallicus, анг. Eastern Ground Parrot) — вид папуг родини Psittaculidae. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з Шотландії. У 1792 році він згадав цей вид в книзі «Царство тварин». Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії Карла Ліннея.

Опис

Земляний папуга має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага — 250—300 грам. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25 см. Самка відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.

Поширення

Земляні папуги живуть на трав'янистих рівнинах і болотистих місцевостях центральній та східній Тасманії. Поодинокі особини зустрічаються на східному і південному узбережжі Австралії. Там їхнє існування практично неможливе через велику кількість диких кішок і лисиць, які полюють на птахів.

Спосіб життя

Ці пташки відрізняються гострим запахом і хрипло- каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Харчуються травою, фруктами і ягодами.

Період гніздування земляного папуги припадає на осінь—початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести яєць. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо. Середня тривалість життя земляного папуги — близько 15-ти років.

Охорона

Чисельність земляних папуг зменшується. Для них велику небезпеку представляють лісові пожежі, які є основною причиною різкого скорочення кількості особин. Полювання на цих птахів заборонене законом.

Примітки

  1. BirdLife International (2012). Pezoporus wallicus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013