Веремій Іван Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Aflex (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 40: Рядок 40:
Народився 23 лютого 1915 року в селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]] нині [[Куликівський район|Куликівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] в сім'ї робітника. Українець. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу [[Калінінська область|Калінінської області]].
Народився 23 лютого 1915 року в селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]] нині [[Куликівський район|Куликівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] в сім'ї робітника. Українець. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу [[Калінінська область|Калінінської області]].


У Червоній Армії з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині [[Твер]]).
У [[РСЧА|Червоній Армії]] з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині [[Твер]]).


З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] на фронті.
З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] на фронті. Гвардії підполковник І.М.Веремей відзначився в ході [[Вісло-Одерська операція||Вісло-Одерської операції]]. Полк під його командуванням в ніч на 28 січня 1945 року в районі польського міста [[Міколув]] вступив у бій з 40 танками противника, 8 з них підбив, решта відступили. Всього за січень 1945 полк І.М.Веремія підбив 26 танків і самохідних гармат ворога, знищив 17 польових гармат, 4 мінометних батареї, 120 автомашин і бронетранспортерів, і багато живої сили противника.


Гвардії [[підполковник]] І.М.Веремій відзначився в ході [[Вісло-Одерська операція|Вісло-Одерської операції]]. Полк під його командуванням в ніч на 28 січня 1945 року в районі польського міста [[Міколув]] вступив у бій з 40 танками противника, 8 з них підбив, решта відступили. Всього за січень 1945 полк І.М.Веремія підбив 26 [[танк]]ів і самохідних гармат ворога, знищив 17 польових гармат, 4 мінометних [[Артилерійська батарея|батареї]], 120 автомашин і бронетранспортерів, і багато живої сили противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії [[підполковник]]у Веремій Івану Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням [[Орден Леніна|ордена Леніна]] і [[Медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота зірка»]] (№6544).


10 квітня 1945 року [[Гвардія|гвардії]] [[підполковник]]у Веремій Івану Миколайовичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[Орден Леніна|ордена Леніна]] і [[Медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота зірка»]] (№ 6544).
Після війни продовжував службу в [[Збройні Сили СРСР|Збройних Силах]]. У 1953 році закінчив [[Військова академія Генерального штабу (Росія)|Військову академію Генерального штабу]]. З 1963 року [[генерал-майор]] танкових військ І.Н.Веремей в запасі.

Після війни продовжував службу в [[Збройні Сили СРСР|Збройних Силах]]. У 1953 році закінчив [[Військова академія Генерального штабу (Росія)|Військову академію Генерального штабу]]. З 1963 року [[генерал-майор]] танкових військ І.М.Веремей в запасі.


Жив у [[Київ|Києві]]. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]].
Жив у [[Київ|Києві]]. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]].

Версія за 20:14, 6 березня 2015

Іван Миколайович Веремій
Народження 23 лютого 1915(1915-02-23)
с. Орлівка
Смерть 15 квітня 1998(1998-04-15) (83 роки)
Київ
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ  танкові війська
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19371963
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Вісло-Одерська операція
Відносини син — Б.І. Веремій
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Іноземні
Воєнний Хрест (Чехословаччина)

Веремій Іван Миколайович (нар. 23 лютого 1915, с.Орлівка — пом. 15 квітня 1998, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир 383-го гвардійського самохідно-артилерійського полку 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії підполковник. Батько також Героя Радянського Союзу, Заслуженого льотчика-випробувача СРСР Бориса Веремія.

Біографія

Народився 23 лютого 1915 року в селі Орлівка нині Куликівського району Чернігівської області в сім'ї робітника. Українець. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу Калінінської області.

У Червоній Армії з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині Твер).

З початком німецько-радянської війни на фронті.

Гвардії підполковник І.М.Веремій відзначився в ході Вісло-Одерської операції. Полк під його командуванням в ніч на 28 січня 1945 року в районі польського міста Міколув вступив у бій з 40 танками противника, 8 з них підбив, решта відступили. Всього за січень 1945 полк І.М.Веремія підбив 26 танків і самохідних гармат ворога, знищив 17 польових гармат, 4 мінометних батареї, 120 автомашин і бронетранспортерів, і багато живої сили противника.

10 квітня 1945 року гвардії підполковнику Веремій Івану Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка» (№ 6544).

Після війни продовжував службу в Збройних Силах. У 1953 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1963 року генерал-майор танкових військ І.М.Веремей в запасі.

Жив у Києві. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі Орлівка.

Література

  • Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 1: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 257