Веремій Іван Миколайович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Ledarun (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Aflex (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
Народився 23 лютого 1915 року в селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]] нині [[Куликівський район|Куликівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] в сім'ї робітника. Українець. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу [[Калінінська область|Калінінської області]]. |
Народився 23 лютого 1915 року в селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]] нині [[Куликівський район|Куликівського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] в сім'ї робітника. Українець. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу [[Калінінська область|Калінінської області]]. |
||
У Червоній Армії з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині [[Твер]]). |
У [[РСЧА|Червоній Армії]] з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині [[Твер]]). |
||
З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] на фронті. |
|||
⚫ | |||
⚫ | Гвардії [[підполковник]] І.М.Веремій відзначився в ході [[Вісло-Одерська операція|Вісло-Одерської операції]]. Полк під його командуванням в ніч на 28 січня 1945 року в районі польського міста [[Міколув]] вступив у бій з 40 танками противника, 8 з них підбив, решта відступили. Всього за січень 1945 полк І.М.Веремія підбив 26 [[танк]]ів і самохідних гармат ворога, знищив 17 польових гармат, 4 мінометних [[Артилерійська батарея|батареї]], 120 автомашин і бронетранспортерів, і багато живої сили противника. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
Жив у [[Київ|Києві]]. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]]. |
Жив у [[Київ|Києві]]. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі [[Орлівка (Куликівський район)|Орлівка]]. |
Версія за 20:14, 6 березня 2015
Іван Миколайович Веремій | |
---|---|
Народження |
23 лютого 1915 с. Орлівка |
Смерть |
15 квітня 1998 (83 роки) Київ |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1937—1963 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви |
Німецько-радянська війна • Вісло-Одерська операція |
Відносини | син — Б.І. Веремій |
Нагороди |
Веремій Іван Миколайович (нар. 23 лютого 1915, с.Орлівка — пом. 15 квітня 1998, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир 383-го гвардійського самохідно-артилерійського полку 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії підполковник. Батько також Героя Радянського Союзу, Заслуженого льотчика-випробувача СРСР Бориса Веремія.
Біографія
Народився 23 лютого 1915 року в селі Орлівка нині Куликівського району Чернігівської області в сім'ї робітника. Українець. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу Калінінської області.
У Червоній Армії з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині Твер).
З початком німецько-радянської війни на фронті.
Гвардії підполковник І.М.Веремій відзначився в ході Вісло-Одерської операції. Полк під його командуванням в ніч на 28 січня 1945 року в районі польського міста Міколув вступив у бій з 40 танками противника, 8 з них підбив, решта відступили. Всього за січень 1945 полк І.М.Веремія підбив 26 танків і самохідних гармат ворога, знищив 17 польових гармат, 4 мінометних батареї, 120 автомашин і бронетранспортерів, і багато живої сили противника.
10 квітня 1945 року гвардії підполковнику Веремій Івану Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка» (№ 6544).
Після війни продовжував службу в Збройних Силах. У 1953 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1963 року генерал-майор танкових військ І.М.Веремей в запасі.
Жив у Києві. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі Орлівка.
Література
- Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 1: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 257
- Народились 23 лютого
- Народились 1915
- Померли 15 квітня
- Померли 1998
- Радянські танкісти Другої світової війни
- Випускники Військової академії Генштабу
- Члени КПРС
- Генерал-майори (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Куликівського району
- Герої Радянського Союзу — українці