Веремій Іван Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Миколайович Веремій
Veremiy Ivan Mykolayovych.jpg
Народження 23 лютого 1915(1915-02-23)
с. Орлівка
Смерть 15 квітня 1998(1998-04-15) (83 роки)
Київ
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19371963
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-major infobox.svg Генерал-майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Вісло-Одерська операція
Відносини син — Б.І. Веремій
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Іноземні
Чехословацький воєнний хрест 1939

Веремій Іван Миколайович (нар. 23 лютого 1915, с.Орлівка — пом. 15 квітня 1998, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир 383-го гвардійського самохідно-артилерійського полку 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії підполковник. Батько також Героя Радянського Союзу, Заслуженого льотчика-випробувача СРСР Бориса Веремія.

Біографія[ред. | ред. код]

Згідно даних метричної книги Вознесенської церкви с.Орлівка, народився 23 лютого 1915 року (за ст.стилем) в селі Орлівка нині Куликівського району Чернігівської області в сім'ї козака того ж села Миколи Прохоровича Веремія. Українець. Рід Вереміїв в селі відомий з 17 ст. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу Калінінської області.

У Червоній Армії з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині Твер).

З початком німецько-радянської війни на фронті.

Гвардії підполковник І.М.Веремій відзначився в ході Вісло-Одерської операції. Полк під його командуванням в ніч на 28 січня 1945 року в районі польського міста Міколув вступив у бій з 40 танками противника, 8 з них підбив, решта відступили. Всього за січень 1945 полк І.М.Веремія підбив 26 танків і самохідних гармат ворога, знищив 17 польових гармат, 4 мінометних батареї, 120 автомашин і бронетранспортерів, і багато живої сили противника.

10 квітня 1945 року гвардії підполковнику Веремій Івану Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка» (№ 6544).

Після війни продовжував службу в Збройних Силах. У 1953 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1963 року генерал-майор танкових військ І.М.Веремей в запасі.

Жив у Києві. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі Орлівка.

могила в селі Орлівка

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 1: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 257
  • Конкурс "Я - наследник Победы" Лінда Веремій [1]