Твер
місто Твер | |||||
---|---|---|---|---|---|
Тверь | |||||
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Тверська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 28401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 28701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1135 | ||||
Населення | ▲ 414 006 (2015) | ||||
Площа | 147 км² | ||||
Поштові індекси | 170000,170005,170026 | ||||
Телефонний код | +7 4822 | ||||
Географічні координати: | 56°51′28″ пн. ш. 35°55′18″ сх. д. / 56.85782777780577391° пн. ш. 35.92192777780577728° сх. д.Координати: 56°51′28″ пн. ш. 35°55′18″ сх. д. / 56.85782777780577391° пн. ш. 35.92192777780577728° сх. д. | ||||
День міста | перша неділя після 12-го липня | ||||
Схема міста | |||||
![]() | |||||
Влада | |||||
Адреса | 170100, г. Тверь, ул. Советская, д. 11 | ||||
Вебсторінка | www.tver.ru | ||||
Міський голова | Олексій Огоньков | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Твер (рос. Тверь ( прослухатифайл); у 1931–1990 Калі́нін, рос. Калинин) — місто в Російській Федерації, центр Тверської області, порт на Волзі, біля гирла річки Тверці. Населення 408 877 тис. осіб. (2013), територія понад 147 км², включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий Гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заповідниками). Місто розташоване на берегах річок Волга, Тверця, Тьмака, Лазур, Сомінка, за 167 км від Москви і за 485 км від Санкт-Петербургу. Велика станція на залізниці Москва — Санкт-Петербург.
Клімат помірно континентальний: середня температура січня −9,6 °C, липня +18,2 °C, середня річна кількість опадів — 593 мм.
Назва[ред. | ред. код]
Щодо походження назви міста існує кілька версій, основні з них — фіно-угорська і слов'янська. Згідно з фіно-угорською версією, назва міста пов'язана з річкою Тверцею, а гідронім Тверця, своєю чергою, є похідним від фінського слова «tiort» — «швидкий». За іншою версією, назва міста походить від слов'янського слова «твердь», що означає «фортеця, твердиня». У руських літописах назва міста записувалася як Тьхвѣрь[1]. Наявність на території Карелії топонімів Тіхверя і Тігвера (останній також є назвою озера) дає фахівцям-етимологам підставу пов'язувати слово Твер з прибалтійсько-фінським, дослав'янським топонімом Tihvera. Крім цього, назву міста Твері пов'язують з пол. twierdza (укр. тверджа) і лит. tvora («огорожа»).
Географія[ред. | ред. код]
Твер розташована на важливій транспортній магістралі між Москвою (186 км) і Санкт-Петербургом (485 км), що є вкрай вигідно для міста в економічному плані. Твер мимоволі стала великим транспортним вузлом, перетином багатьох туристичних та гастрольних маршрутів. Сприятливе географічне положення призвело до високої концентрації в регіоні та місті підприємств з оптової торгівлі. З Москвою місто пов'язане трьома транспортними магістралями: залізничною, автомобільною та водною.
Місто займає територію понад 147 кв.км. З півдня до Твері підступає моренна Калінінська гряда. Клімат помірно-континентальний: середня температура січня −9,6 °C, липня +18,2 °C, середня річна кількість опадів — 593 мм.
Сучасна територія міста включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заказниками). Через місто протікають річки Волга, Тверця, Тьмака, Лазур та Соминка.
Історія[ред. | ред. код]
Руський період[ред. | ред. код]
За архівними даними, поселення на мису при впаданні Тьмаки у Волгу існувало в IX—X століттях. На думку історика В. А. Кучкіна, фортецю у Твері спорудили в 1130-1140-х роках у ході боротьби ростовсько-суздальських князів з Новгородом. Історик XVIII століття В. М. Татищев стверджував, що Твер заснована 1181 року. У нелітописних письмових джерелах Твер уперше згадують у 1127—1135 р. і в 1160 р. У літописах Твер вперше згадана в 1208—1209. Берестяні грамоти, знайдені 26 березня 1983 р. і 23 серпня 1985 р. на території Тверського кремля, датують кінцем XII — початком XIII століть.
Тверське князівство[ред. | ред. код]
Сусіднє Московське князівство, очолюване князем Іваном Калитою, нащадком хана Бату, за його правління розпочало за допомогою монголо-татар грабувати, нищити Велике князівство Тверське. Іван Калита не особливо добирав при цьому методів. Зокрема, після його наклепу на тверського князя Олександра Михайловича його з сином Федором викликали до Орди, де за рішенням хана Узбека вбили. Після повної «перемоги» Калита наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви.[2]
Московське царство[ред. | ред. код]
Російська імперія[ред. | ред. код]
У 1775–1796 роках Твер був центром Тверського намісництва Російської імперії.
Радянський період[ред. | ред. код]
14 жовтня 1941 року німецькі війська захопили місто. 17 жовтня було створено Калінінський фронт. 16 грудня м. Калінін було повністю звільнене військами 31-ї та 29-ї армій.
Населення[ред. | ред. код]
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1685 | 4600 | — |
1787 | 15 100 | +228.3% |
1897 | 53 500 | +254.3% |
1917 | 107 600 | +101.1% |
1929 | 119 800 | +11.3% |
1939 | 216 100 | +80.4% |
1950 | 194 300 | −10.1% |
1959 | 261 000 | +34.3% |
1970 | 345 100 | +32.2% |
1979 | 411 000 | +19.1% |
1989 | 450 800 | +9.7% |
1992 | 459 000 | +1.8% |
2001 | 452 300 | −1.5% |
2005 | 406 700 | −10.1% |
2010 | 410 400 | +0.9% |
2013 | 408 900 | −0.4% |
Релігія[ред. | ред. код]
У Твері, як і в інших містах Центральної Росії, найбільш поширене серед віровчень православ'я. Місто є центром Тверської і Кашинскої єпархії Російської православної церкви, тут розташоване єпархіальне управління і резиденція правлячого архієрея — Тверського і Кашинського архієпископа; з 4 грудня 1988 єпархію очолює Віктор (Олійник). За даними газети «Православна Твер», в місті діють 4 собори — Троїцький собор (1564), Вознесенський собор (1750-ті), Успенський собор XVIII століття колишнього Отрочого монастиря та Воскресенський кафедральний собор (1912—1913). У Твері діють два жіночих монастиря — Жіночий монастир Різдва Христового та Свято-Катерининський жіночий монастир. Всього в місті понад 30 культових споруд Російської православної церкви — соборів, храмів, монастирів, каплиць (у тому числі — 3 будинкові церкви, 2 окремі та 5 каплиць при лікарнях.
Крім православних соборів, храмів і монастирів, в місті є три храми інших конфесій: римо-католицька Церква Преображення Господнього (1990-ті-2000-ні), соборна мечеть та синагога Шахтер Рахелі.
Окрім традиційних релігійних громад у Твері також є:
- Неопротестантські і неоп'ятидесятницькі громади
- «Церква Євангельських Християн-Баптистів». (Церква ЄХБ «Надія») (РС ЄХБ). Пастор: Волков Микола Іванович. Тверська громада — одна з найстаріших громад Російського євангельсько-баптистського братства, якій в 2009 році виповнилося 126 років.
- Церква «Спасіння» (РС ЄХБ). Пастор: Воронков Олексій Володимирович
- Об'єднання Методистських Церква (Російська Об'єднана Методистська Церква). Пастор: Антоненко Тетяна Олександрівна
- Церква адвентистів сьомого дня. Пастор: Бобрик Костянтин Григорович
- Церква адвентистів сьомого дня на вул. В.Бонч-Бруєвича.
- «Церква Христа Воскреслого» (Російський Об'єднаний Союз Християн Віри Євангельської) Пастор: Ісаков Сергій. При секті діє реабілітаційний центр для наркоманів і алкоголіків «Свобода»
- Церква «Слово віри» (ХВЄ). Пастор: Якуб Тарас Володимирович
- Церква «Ґлорія» (Церква «Слава Божа» (ХВЄ)). (АЦЕХ «Благовіст»). Пастор: Дада Олусегун Адетайо
- Церква «Слово Життя» (ХВЄ). Пастор: Морозов Олександр Валентинович
- Церква «Новий Завіт» (ХВЄ). Пастор: Борисова Галина Борисівна
- Церква «Свята Благодать» (ХВЄ). Пастор: Семенович Ігор Іванович
- Церква «Благодать і Апостольство» (ХВЄ). Пастор: Ярополова Діана Іванівна
- Чинний «Тверський біблійний центр». Керівник: Греулі Георгій Шавлович
- «Новоапостольська церква»
- Псевдохристиянські секти
- Свідки Єгови
- Секта мунітів («Церква Об'єднання»)
- «Церква Ісуса Христа святих останніх днів» — секта мормонів
- Культи східного напрямку
- Секта «Сахаджа йога»
- Секта «Сант Мат».
- У місті раніше діяла або діє донині секта «Аум Сенрікьо»
- Окультні секти і групи «Нью ейдж»
- Секта «Новий Акрополь»
- Тверська обласна громадська реріховська організація
У Твері і Тверській області знаходиться центр найбільшої сатаністської секти Росії «Чорний ангел». Всього в Твері діють три сатаністські групи.
Економіка[ред. | ред. код]
Твер виробляє 40 % промисловій продукції області. Основні галузі — легка, хімічна і машинобудівна промисловість. Крупні підприємства: комбінати — бавовняно-паперовий, штучного волокна, камвольний, штучної шкіри; заводи — вагонобудівний (пасажирські, вантажні вагони, запчастини), екскаваторний, машинобудівний (мотовози), електроапаратурний. Працює 2 великих поліграфічних комбінати, є підприємства будматеріалів і харчової (м'ясокомбінат) промисловості.
Культура[ред. | ред. код]
5 вузів (зокрема 2 університети). 3 театри, 4 музеї (зокрема історико-архітектурний і літературний, тверського побуту, М. Є. Салтикова-Щедріна), цирк. Картинна галерея. Ботанічний сад.
У місті часто відбуваються українські культурні заходи, зокрема — Фестиваль української культури «Україна співає». У березні 2013 року фестиваль проходив вдев'яте поспіль і був присвячений 199-й річниці з дня народження Тараса Шевченка.[джерело?]
Міжміське патнерство[ред. | ред. код]
Міста-побратими Твері:
- Хямеєнлінна, Фінляндія (з 1954 року);
- Безансон, Франція (з червня 1988 року);
- Бергамо, Італія (з 1989 року);
- Оснабрюк, Німеччина (з 1991 року);
- Інкоу, Китай (з 26 червня 1994 року);
- Капошвар, Угорщина (з 2 вересня 1995 року);
- Велико Тирново, Болгарія (з 7 липня 1997 року);
Міста, які мають дружні зв'язки з містом Твер:
- Баффало, штат Нью-Йорк, США;
- Люблін, Польща (2004 рік);
- Будьоновськ, Росія.
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Брадіс Володимир Модестович — автор «Чотиризначних математичних таблиць».
- Гольбріх Соломон Михайлович — український кінооператор.
- Грінблат Ромуальд — латиський композитор.
- Зубчанінов Олександр Іванович — гравер.
- Кир'янов Микола Іванович — Герой Радянського Союзу, один з широнінців.
- Корепанов Олексій Якович (1953) — український письменник-фантаст.
- Лосєв Олег Володимирович — радянський вчений в царині техніки напівпровідників.
- Псахіс Лев Борисович (1958) — російський шахіст, міжнародний гросмейстер (1982).
- Сєдих Іван Вікторович — Герой Радянського Союзу, один з широнінців.
- Хитрук Федір Савелійович (1917—2012) — російський режисер-мультиплікатор, художник і сценарист.
- Штурук Гаврило Володимирович — священик, українець за походженням. Написав історію Тверської єпархії.
- Сидельников Микола Миколайович (1930—1992) — радянський російський композитор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Малыгин П. Д. Средневековые письменные источники о топографии Твери //Тверской кремль: Комплексное археологическое источниковедение. СПб., 2001. [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Костецька М. Колаборант Іван Калита // Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Твер |
- Офіційний сайт місцевого самоврядування міста Твер [Архівовано 20 квітня 2007 у Wayback Machine.]
- Тверський державний університет
- Історія герба міста Твер
|
|
|