Військова академія Сербії: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
SimondR (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|зображення_розмір=200px}} |
|зображення_розмір=200px}} |
||
'''Військова академія''' ({{Lang-sr|Војна академија}}) — державний |
'''Військова академія''' ({{Lang-sr|Војна академија}}) — державний навчальний заклад вищої [[Військова наука|військової освіти]] та [[Бойова підготовка|бойової підготовки]], що працює з 1850 року у [[Белград|Белграді]], [[Сербія]]. Є одним з двох факультетів белградського Університету оборони, входить до структури Міністерства оборони Сербії, займається підготовкою кваліфікованих кадрів для [[Збройні сили Сербії|Збройних сил Сербії]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
Версія за 02:02, 20 травня 2017
військова академія, військовий навчальний заклад | ||||
Військова академія | ||||
Војна академија | ||||
44°46′11″ пн. ш. 20°28′11″ сх. д. / 44.76983200002777608° пн. ш. 20.46984700002778013° сх. д.Координати: 44°46′11″ пн. ш. 20°28′11″ сх. д. / 44.76983200002777608° пн. ш. 20.46984700002778013° сх. д. | ||||
Країна | Сербія | |||
---|---|---|---|---|
Місто | Белград | |||
Розташування | Сербія, Белград | |||
Девіз |
| |||
Засновано | 1850 | |||
У складі | Університет оборони | |||
Ректор | Младен Вуруна | |||
Сайт: | va.mod.gov.rs | |||
Адреса: | вул. Генерала Павла Јуришића Штурма 33 | |||
| ||||
Військова академія у Вікісховищі | ||||
Військова академія (серб. Војна академија) — державний навчальний заклад вищої військової освіти та бойової підготовки, що працює з 1850 року у Белграді, Сербія. Є одним з двох факультетів белградського Університету оборони, входить до структури Міністерства оборони Сербії, займається підготовкою кваліфікованих кадрів для Збройних сил Сербії.
Історія
Коли Князівство Сербія набуло статус автономії, з'явилася потреба у державній професійній військовій освіті, і у 1830-х роках було здійснено декілька спроб її задовольнити. Так, ще у 1833 році князь Милош Обренович послав до Росії тридцять молодих сербів «вчитися на офіцерів»[1]. Чотири року по тому у країні з'явилася перша військова школа з трирічним навчанням, хоча проіснувала вона не довго. Для посилення обороноздатності держави міністр закордонних справ Ілля Гарашанін запропонував створити артилерійську школу, Національна рада схвалила цю пропозицію, і 18 березня 1850 року князь Александр Карагеоргієвич підписав указ про заснування навчального закладу — саме з цієї дати майбутня академія веде відлік своєї історії. Активну участь у створенні навчальної програми новоствореної артилерійської школи брав видатний військовий теоретик Франтішек Александр Зах, він же став першим керівником школи.
Після запеклої Сербсько-турецької війни 1876—1877 років Князівство Сербія розширило свої кордони та отримало незалежність — це, в свою чергу, призвело до необхідності удосконалення військової освіти. Тодішній військовий міністр, що очолював генеральний штаб підполковник Йован Мишкович виступив з ініціативою реорганізації артилерійської школи у повноцінну Військову академію. У такому вигляді учбовий заклад працював аж до Балканських воєн 1912 року, навчання припинялося на час Першої світової війни і пізніше була перерва під час Другої світової війни.
У наступні роки академія пройшла через низку реструктуризацій та перейменувань, її інтегрували у загальну освітню систему Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія та поставили на службу Югославської народної армії — у такому статусі вона проіснувала у 1951—1992 роках. У результаті громадянської війни та розпаду Югославії академія набула свій нинішній статус, ставши підрозділом Белградського університету оборони.
Навчання
Військова академія займається підготовкою кваліфікованих офіцерів для подальшого проходження служби у лавах Збройних сил Сербії — курсанти отримують необхідний рівень знань та навичок для командування усіма родами військ. Навчальна програма бакалаврату включає як обов'язкові дисципліни, так і додаткові факультативні курси, доступні для курсантів за бажанням. Перші два роки навчання однакові для усіх курсантів, але потім кожен курсант повинен обрати один з шести можливих напрямків: керівництво обороною, електронна інженерія, механічна інженерія, хімічна інженерія, військова авіація або оборонна логістика. Кожен з напрямків має по декілька елективних спеціалізованих курсів[2].