Тилове забезпечення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перекидання залізницею німецьких важких танків Panzer V Пантера. Друга світова війна. Червень 1944
Пересувна польова майстерня французьких збройних сил
Приготування їжі на борту американського есмінця КРЗ USS «Мастін» (DDG-89)

Тилове забезпечення військ і сил флоту — у військовій справі — вид забезпечення бойових дій, комплекс заходів, спрямованих на задоволення матеріальних, транспортних, побутових та інших потреб військ (сил) з метою підтримання їх у бойовій готовності для ведення бойових дій чи вирішення повсякденних завдань.

Зміст[ред.ред. код]

Тилове забезпечення включає: матеріальне забезпечення, підвезення матеріальних засобів, транспортне, аеродромно-технічне, медичне, ветеринарне, а у військово-морських силах, крім того, аварійно-рятувальне забезпечення, а також інженерно-аеродромне, торговельно-побутове, квартирно-експлуатаційне і фінансове забезпечення.

Види тилового забезпечення складалися протягом тривалого часу в міру виникнення і розвитку засобів і способів ведення озброєної боротьби. В результаті оснащення армій і флотів багатьох країн новим зброєю і технікою, моторизації військ, а також збільшення розмаху бойових дій сильно зросли потреби військ (сил) в матеріальних засобах. За останнє 20 століття відбулися значні якісні зміни в споживаних збройними силами матеріальних засобах, розширилася і ускладнилася їх номенклатура. У загальній масі вантажів, що доставляються на ТВД, більш ніж в 10 разів збільшилася кількість боєприпасів і пального, різко зросла частка бронетанкового, авіаційного, автотракторного, інженерного та іншого технічного майна при зменшенні частки продовольства і фуражу. Оснащення збройних сил ядерною зброєю, ракетною технікою, електронними засобами та іншою новою військовою технікою зумовило подальше підвищення ролі тилового забезпечення.

Для тилового забезпечення у складі збройних сил у всіх країнах є відповідні сили і засоби: арсенали, бази і склади з запасами матеріальних засобів, частини спеціальних військ, ремонтні, медичні та інші частини, установи і підрозділи тилу збройних сил. Тилове забезпечення організується на основі принципів, вироблених відповідно до принципів військового мистецтва. До них відносяться: постійна готовність тилового забезпечення військ (сил); зосередження основних зусиль на забезпеченні дій угруповань військ (сил), що виконують головне завдання; максимальна самостійність угруповань військ у тиловому відношенні тощо. Ці принципи застосовуються з урахуванням виду бойових дій, умов обстановки і особливостей ТВД.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 156-158. — ISBN 00101-150. (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Creveld, Martin van (1977). Supplying War: Logistics from Wallenstein to Patton. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-21730-X.
  • Dupuy, R. Ernest; Trevor N. Dupuy (1970). The Encyclopedia of Military History (revised ed.). New York: Harper & Row. ISBN 0-06-011139-9.
  • Eccles, Henry E. (1959). Logistics in the National Defense. Harrisburg, Penn.: The Stackpole Company. ISBN 0-313-22716-0.
  • Prebilič, Vladimir. «Theoretical aspects of military logistics» Defense and Security Analysis, June 2006, Vol. 22 Issue 2, pp 159-177
  • Thorpe, George C. (1917). Pure Logistics: The Science of War Preparation. Kansas City, Mo.: Franklin Hudson Pub. Co. OCLC 6109722. 

Посилання[ред.ред. код]