Ковенко Михайло Микитович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Діячі УЦР за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Михайло Микитович Ковенко''' ([[8 листопада]] [[1888]], [[Білопілля]] — після 1922) — український військовик, журналіст, дипломат. Член [[УЦР|Центральної Ради УНР]]. Командир загонів [[Вільне козацтво|Вільного Козацтва]] у Києві під час Січневого заколоту російських большевиків. Редактор газети «[[Україна]]» (1919).
{{персона}}'''Михайло Микитович Ковенко''' ([[8 листопада]] [[1888]], [[Білопілля]] — після 1922) — український військовик, журналіст, дипломат. Член [[УЦР|Центральної Ради УНР]]. Командир загонів [[Вільне козацтво|Вільного Козацтва]] у Києві під час Січневого заколоту російських большевиків. Редактор газети «[[Україна]]» (1919).


Після окупації [[УНР]] — лідер української військової еміграції у Румунії, очільник громади у місті [[Текуч]].
Після окупації [[УНР]] — лідер української військової еміграції у Румунії, очільник громади у місті [[Текуч]].

Версія за 23:25, 14 січня 2018

Ковенко Михайло Микитович
Народився 8 (20) листопада 1888
Білопілля, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1922
невідомо
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Дармштадтський технічний університет
Учасник Штурм Києва
Партія УСДРП

Михайло Микитович Ковенко (8 листопада 1888, Білопілля — після 1922) — український військовик, журналіст, дипломат. Член Центральної Ради УНР. Командир загонів Вільного Козацтва у Києві під час Січневого заколоту російських большевиків. Редактор газети «Україна» (1919).

Після окупації УНР — лідер української військової еміграції у Румунії, очільник громади у місті Текуч.

Біографія

Народився 8 листопада 1888 році в селі Грязне Охтирського повіту Харківська губернія. Згідно з ретельнішими дослідженнями — уродженець Білопілля. Освіту отримав в Люботинському двокласному училищі (1899), технікум в Альтенбурзі (Німеччина) (1910), Королівському політехнічному інституті Дармштадт (Німеччина) (1910), інженер-механік.

З 1910 потрапляє на військову службу до 1-го Кавказького залізничного батальйону. У 1914 близько 2 місяців працює помічником інженера з обслуговування млинів Харківського відділення торгового дому «Абрам Волкенштейн і сини». З жовтня 1915 по липень 1916 служить завідувачем технічного бюро відділу механічних майстерень комітету Південно-Західного фронту Всеросійського Земського союзу. З 1916 починає брати активну участь у політичному житті. Вступає до Української соціал-демократичної робітничої партії.

З 07.1917 член Центральної Ради УНР. Там він представляє і Всеукраїнську Раду робітничих депутатів. Наприкінці року Ковенко уже член Української партії соціалістів-самостійників. Він твердо стоїть на державницьких позиціях, усвідомлюючи водночас, що тільки народна воля може вирішити питання про майбутній державний устрій України.

З 17 вересня 1917 директор Виборчого бюро у складі Генерального секретарства внутрішніх справ. З грудня 1917 у зв'язку з початком виборчої кампанії був відряджений на роботу до Вільного Козацтва для його інструктажу з охорони виборів. У січні 1918 командував загонами Вільного козацтва під час оборони Києва. У січні 1918 Київський міських комісар від Української Центральної Ради.

16 січня 1918 особливий комендант Києва, брав участь в придушенні заколоту на заводі Арсенал. У січні 1918 провів арешти лівих українських есерів, які пішли на змову з більшовицьким «урядом». З 9 березня 1918 представник міністерства закордонних справ УНР при військовому аташе уряду Німеччини.

З травня 1918 директор київського заводу «Арсенал». У 1919 редактор газети «Україна», яка виходила в Кам'янці-Подільському. На початку цього ж року став особливим комендантом Вінниці та околиць. З 1919 голова Верховної слідчої комісії по боротьбі з контрреволюцією.

З 1920 — живе на еміграції в Румунії. У 1922 брав участь в організації секції Управи Філії Українського Товариства Ліги Націй у (Румунії).

Джерела та література

Посилання