Кам: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Перенаправлено на Кхам
 
Вилучено перенаправлення на Кхам
Мітка: Вилучено перенаправлення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Етнічна група
#Redirect [[Кхам]]
| назва = Кам<br/>{{Китайська||侗族|Dòng Zú}}
| зображення = [[Зображення:Ethic Dong Liping Guizhou China.jpg|250px]]
| підпис = <!--підпис зображення-->
| самоназва = Gaeml
| кількість = 2 960 293 осіб
| розселення = [[Китай]] ([[Ґуйчжоу]], [[Хунань]], [[Ґуансі]])
| мова = [[Камська мова|камська]]
| релігія = [[анімізм]]
| родичі = <!--близькі етнічні групи-->
| вимер = <!--дата коли вимер народ -->
| раса = <!--австралоїди і т д.-->
| походження = <!--походження етнічної групи-->
| входить = <!--входить до груп-->
}}
'''Кам''' (''дуни''; {{Китайська||侗族|Dòng Zú}}; самоназва: Gaeml [kɐm])&nbsp;— кам-суйський народ чисельністю близько 3 млн. осіб. Проживає в основному на півдні [[КНР|Китаю]], та невелика кількість у [[В'єтнам]]і<ref>Edmondson, J.A. and Gregerson, K.J. 2001, "Four Languages of the Vietnam-China Borderlands", in ''Papers from the Sixth Annual Meeting of the Southeast Asian Linguistics Society'', ed. K.L. Adams and T.J. Hudak, Tempe, Arizona, pp. 101-133. Arizona State University, Program for Southeast Asian Studies. Expand.</ref>.
== Історія ==
Походять ками від нащадків древнього племені байює, які в епоху [[Династія Цінь|династії Цінь]] називалися лоює, а потім, за часів існування держав [[Вей]] та Цзінь&nbsp;— Ляо (僚). Ці ляо й вважаються предками камів<ref name=Geary>D. Norman Geary, Ruth B. Geary, Ou Chaoquan, Long Yaohong, Jiang Daren, Wang Jiying (2003). ''The Kam People of China: Turning Nineteen''. (London / New York, RoutledgeCurzon 2003). {{ISBN|0-7007-1501-0}}.</ref>.

Згідно древнім історичним літописам камами називали дунжень або дунмань, а самоназва у них було ґань. Значно пізніше, під час царювання [[Династія Сун|династії Сун]] їх назва змінилася на ґелін, а вже після [[Династія Мін|династії Мін]] з'явилися різні варіації назви&nbsp;— дунляо, дунмяо, і навіть просто мяо. Після утворення [[КНР]], в 1949 році було прийнято єдину назву.
[[Файл:Automn festival, Chengyangqiao, Guangxi, China.jpg|міні|праворуч|255пкс|Осінній фестиваль у Ченьяньцяо, [[Ґуансі]], [[Китай]]]]
== Релігія ==
Кам одні з небагатьох народів, які зберегли традиційні вірування. Вони сповідують [[анімізм]], у них розвинений культ предків, особливо жіночих. Раніше духам предків приносилися жертвопринесення, влаштовувалися національні ходи з драконом, ігри й танці. Тепер у кожному селі присутні молитовні в пам'ять богині Саму. Також у кожному селі збудовані молитовні в пам'ять предка-жінки. У свята, особливо у Новий рік, духам та предкам приносять жертвоприношення, влаштовують ходи з драконом. Ще живі традиції музичного, пісенного, танцювального й усного фольклору.

У першій половині XIX століття сформувалася національна музична драма, що виконується на рідній мові та національному вбранні.

== Заняття ==
Основне заняття камів&nbsp;— [[землеробство]]. Вирощують рис, кукурудзу, батат, овочі. Крім того, на заливних рисових полях розводять рибу. Вони також займаються скотарством (розводять буйволів, свиней тощо), лісівництвом (вирощують ялини, камелії маслоносні). У камів є звичай зустрічати гостей з камелією.

Розвинені ремесла: дерево-, [[Каменеобробка|камене]]- та металообробка, ткацтво, фарбування та вишивка тканин, цим в основному займаються жінки.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
{{commons|Dong|Кам}}
* [http://www.paulnoll.com/China/Minorities/China-Nationalities.html Народи Китаю та їх чисельність]{{ref-en}}
* [http://www.china.org.cn/e-groups/shaoshu/shao-2-dong.htm Етнічна меншина Кам (Дун)]

[[Категорія:Народи Китаю]]
[[Категорія:Народи В'єтнаму]]

Версія за 04:55, 21 лютого 2018

Кам
кит. спр. 侗族, піньїнь: Dòng Zú
Самоназва Gaeml
Кількість 2 960 293 осіб
Ареал Китай (Ґуйчжоу, Хунань, Ґуансі)
Мова камська
Релігія анімізм

Кам (дуни; кит. спр. 侗族, піньїнь: Dòng Zú; самоназва: Gaeml [kɐm]) — кам-суйський народ чисельністю близько 3 млн. осіб. Проживає в основному на півдні Китаю, та невелика кількість у В'єтнамі[1].

Історія

Походять ками від нащадків древнього племені байює, які в епоху династії Цінь називалися лоює, а потім, за часів існування держав Вей та Цзінь — Ляо (僚). Ці ляо й вважаються предками камів[2].

Згідно древнім історичним літописам камами називали дунжень або дунмань, а самоназва у них було ґань. Значно пізніше, під час царювання династії Сун їх назва змінилася на ґелін, а вже після династії Мін з'явилися різні варіації назви — дунляо, дунмяо, і навіть просто мяо. Після утворення КНР, в 1949 році було прийнято єдину назву.

Осінній фестиваль у Ченьяньцяо, Ґуансі, Китай

Релігія

Кам одні з небагатьох народів, які зберегли традиційні вірування. Вони сповідують анімізм, у них розвинений культ предків, особливо жіночих. Раніше духам предків приносилися жертвопринесення, влаштовувалися національні ходи з драконом, ігри й танці. Тепер у кожному селі присутні молитовні в пам'ять богині Саму. Також у кожному селі збудовані молитовні в пам'ять предка-жінки. У свята, особливо у Новий рік, духам та предкам приносять жертвоприношення, влаштовують ходи з драконом. Ще живі традиції музичного, пісенного, танцювального й усного фольклору.

У першій половині XIX століття сформувалася національна музична драма, що виконується на рідній мові та національному вбранні.

Заняття

Основне заняття камів — землеробство. Вирощують рис, кукурудзу, батат, овочі. Крім того, на заливних рисових полях розводять рибу. Вони також займаються скотарством (розводять буйволів, свиней тощо), лісівництвом (вирощують ялини, камелії маслоносні). У камів є звичай зустрічати гостей з камелією.

Розвинені ремесла: дерево-, камене- та металообробка, ткацтво, фарбування та вишивка тканин, цим в основному займаються жінки.

Примітки

  1. ↑ Edmondson, J.A. and Gregerson, K.J. 2001, "Four Languages of the Vietnam-China Borderlands", in Papers from the Sixth Annual Meeting of the Southeast Asian Linguistics Society, ed. K.L. Adams and T.J. Hudak, Tempe, Arizona, pp. 101-133. Arizona State University, Program for Southeast Asian Studies. Expand.
  2. ↑ D. Norman Geary, Ruth B. Geary, Ou Chaoquan, Long Yaohong, Jiang Daren, Wang Jiying (2003). The Kam People of China: Turning Nineteen. (London / New York, RoutledgeCurzon 2003). ISBN 0-7007-1501-0.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кам&oldid=22085075