Кам'янецький договір 1653: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м уточнення |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
'''Кам'янецький договір 1653''' — кримсько-польська мирна угода, укладена в усній формі під [[Кам'янець-Подільський|Кам'янцем]] 15 грудня 1653. Увінчував [[Жванецька облога|Жванецьку кампанію 1653]], в ході якої [[Військо запорозьке|Війську Запорозькому]] та його союзникові [[Кримський ханат|Кримському ханату]] вдалося завдати польскій армії низку поразок і взяти в облогу її головні сили на чолі з королем [[Ян II Казимир|Яном II Казимиром Вазою]] поблизу [[Жванецький замок|Жванецького замку]] між річкою [[Дністер]] і її притокою [[Жванчик (притока Дністра)|Жванчиком]]. Рятуючись від неминучого розгрому, польське керівництво зуміло зав'язати сепаратні контакти з кримським ханом [[Іслям III Ґерай|Іслямом III Ґераєм]] і схилити його до початку мирних переговорів. Оскільки українській делегації на чолі з [[Генеральний писар|генеральним писарем]] [[Виговський Іван Остапович|І.Виговським]] на переговорах була відведена роль пасивного спостерігача, вона від участі в них відмовилася. |
'''Кам'янецький договір 1653''' — кримсько-польська мирна угода, укладена в усній формі під [[Кам'янець-Подільський|Кам'янцем]] 15 грудня 1653. Увінчував [[Жванецька облога|Жванецьку кампанію 1653]], в ході якої [[Військо запорозьке|Війську Запорозькому]] та його союзникові [[Кримський ханат|Кримському ханату]] вдалося завдати польскій армії низку поразок і взяти в облогу її головні сили на чолі з королем [[Ян II Казимир|Яном II Казимиром Вазою]] поблизу [[Жванецький замок|Жванецького замку]] між річкою [[Дністер]] і її притокою [[Жванчик (притока Дністра)|Жванчиком]]. Рятуючись від неминучого розгрому, польське керівництво зуміло зав'язати сепаратні контакти з кримським ханом [[Іслям III Ґерай|Іслямом III Ґераєм]] і схилити його до початку мирних переговорів. Оскільки українській делегації на чолі з [[Генеральний писар|генеральним писарем]] [[Виговський Іван Остапович|І.Виговським]] на переговорах була відведена роль пасивного спостерігача, вона від участі в них відмовилася. |
||
Зважаючи на відсутність письмового викладу умов Кам'янецького договору, неможливо достовірно реконструювати його зміст. Опосередковані ж свідчення вказують на те, що припинення воєнних дій між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та Кримським ханатом ґрунтувалося на обіцянці польського уряду щорічно виплачувати хану так звані упоминки та взяти участь у поході проти Російської держави. Стосовно визначення в контексті Кам'янецького договору політико-правового статусу козацької України історичні джерела подають суперечливу інформацію, з аналізу якої випливає, що, найімовірніше, за Військом Запорозьким залишалися права, закріплені умовами [[Зборівський договір |
Зважаючи на відсутність письмового викладу умов Кам'янецького договору, неможливо достовірно реконструювати його зміст. Опосередковані ж свідчення вказують на те, що припинення воєнних дій між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та Кримським ханатом ґрунтувалося на обіцянці польського уряду щорічно виплачувати хану так звані упоминки та взяти участь у поході проти Російської держави. Стосовно визначення в контексті Кам'янецького договору політико-правового статусу козацької України історичні джерела подають суперечливу інформацію, з аналізу якої випливає, що, найімовірніше, за Військом Запорозьким залишалися права, закріплені умовами [[Зборівський договір Кримського ханства з Річчю Посполитою 1649|Зборівського договору Кримського ханства з Річчю Посполитою 1649]], але лише в тій його частині, яка стосувалася становища [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]]. Ті ж статті, які гарантували територіально-адм. автономію козацької України (визначення її кордонів, заборона перебування на її території коронних військ тощо), в Кам'янецькому договорі повністю ігнорувалися. |
||
Факти сепаратних польсько-кримьких переговорів під Кам'янцем й інформація про зміст Кам'янецького договору підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та прийняття на початку 1654 зверхності російського царя [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]. |
Факти сепаратних польсько-кримьких переговорів під Кам'янцем й інформація про зміст Кам'янецького договору підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та прийняття на початку 1654 зверхності російського царя [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]]. |
||
Версія за 15:42, 20 січня 2019
| Кам'янецький договір 1653 | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 15 грудня 1653 |
| Місце | Кам'янець-Подільський |
| Сторони | Кримське ханство і Річ Посполита |
Кам'янецький договір 1653 — кримсько-польська мирна угода, укладена в усній формі під Кам'янцем 15 грудня 1653. Увінчував Жванецьку кампанію 1653, в ході якої Війську Запорозькому та його союзникові Кримському ханату вдалося завдати польскій армії низку поразок і взяти в облогу її головні сили на чолі з королем Яном II Казимиром Вазою поблизу Жванецького замку між річкою Дністер і її притокою Жванчиком. Рятуючись від неминучого розгрому, польське керівництво зуміло зав'язати сепаратні контакти з кримським ханом Іслямом III Ґераєм і схилити його до початку мирних переговорів. Оскільки українській делегації на чолі з генеральним писарем І.Виговським на переговорах була відведена роль пасивного спостерігача, вона від участі в них відмовилася.
Зважаючи на відсутність письмового викладу умов Кам'янецького договору, неможливо достовірно реконструювати його зміст. Опосередковані ж свідчення вказують на те, що припинення воєнних дій між Річчю Посполитою та Кримським ханатом ґрунтувалося на обіцянці польського уряду щорічно виплачувати хану так звані упоминки та взяти участь у поході проти Російської держави. Стосовно визначення в контексті Кам'янецького договору політико-правового статусу козацької України історичні джерела подають суперечливу інформацію, з аналізу якої випливає, що, найімовірніше, за Військом Запорозьким залишалися права, закріплені умовами Зборівського договору Кримського ханства з Річчю Посполитою 1649, але лише в тій його частині, яка стосувалася становища реєстрових козаків. Ті ж статті, які гарантували територіально-адм. автономію козацької України (визначення її кордонів, заборона перебування на її території коронних військ тощо), в Кам'янецькому договорі повністю ігнорувалися.
Факти сепаратних польсько-кримьких переговорів під Кам'янцем й інформація про зміст Кам'янецького договору підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та прийняття на початку 1654 зверхності російського царя Олексія Михайловича.
Література
- Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 9, кн. 1. К., 1996;
- Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція ХVII ст. (1648–1676 рр.): Україна крізь віки, т. 7. К., 1999.
Джерела
- В. М. Горобець. Кам'янецький договір 1653 Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.