Відмінності між версіями «Великодній виїзд»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
(Створена сторінка: {{Edited}} Файл: Osterreiten2009 02.jpg | thumb | 300px | Великодній виїзд. 2009. Старовинний звичай лужицьких...)
Мітка: суміш розкладок у тексті
 
{{Edited}}
 
[[Файл: Osterreiten2009 02.jpg | thumb | 300px | Великодній виїзд. 2009. Старовинний звичай лужицьких сербів.]]
'''Великодній виїзд''' ('' Їзда з хрестом, КрижерйoКрижерйо, Остеррайтен ''; {{lang-hsb | Křižerjo, Jutrowne jěchanje}}, {{lang-de | Osterreiten}}) — [[Великдень | великодня ]] кінна процесія — старовинна традиція [[серболужичани | лужицьких сербів]], які проживають в [[Саксонія | Саксонії]] і [[Бранденбург|Брандербурзі]]. Обряд проводиться в [[католицька церква | католицькій]] [[Верхня Лужиця | Верхній Лужиці]], в районі між містами [[Будишин]], [[Гоєрсверда]] і [[Каменц]]. З кінця 1990-х років традиція відродилася і в [[лютеранство | лютеранській]] [[Нижня Лужиця | Нижній Лужиці]] в районі міста [[Люббенау]]. Також проводиться в [[Остріц]]і і в монастирі Марієнталь.
 
В ході даної релігійної процесії чоловіки з [[хоругва]]ми і іншими релігійними атрибутами (розп'яття, статуї), верхи на конях відправляються в сусіднє село чи кілька сіл з звісткою про [[Воскресіння Христа | воскресіння Христа]].
 
== Історія ==
Вперше про великодню кінну ходу було згадано в [[1541]] році. Воно проходило між містечком [[Віттіхенау]] і селом Ральбіц. Своїм корінням обряд йде в дохристиянський час до древньої традиції місцевого селянського населення ранньою весною об'їжджати на конях навколо своїх наділів землі, здійснюючи тим самим ритуал вигнання з полів злих духів зими. Як і багато інших обряди, цей обряд з плином часу придбав нове значення, а й на початку [[XXI століття]] можна спостерігати картину, наприклад, в районі Вотрова, коли рано вранці, ще до початку традиційного кінного ходи, місцеві чоловіки поодинці на конях об'їжджають навколо своїх полів. Одночасно в дорозі може перебувати кілька процесій. Кількість учасників великодніх процесій з плином часу значно коливалося, так в [[1974]] році в ходах брало участь 487 вершників, а до [[2007]] року їх кількість вже збільшилась до близько 1700.
[[Файл: Osterreiten2009 05.jpg | thumb | center | 800px]]
 
== Порядок проведення ==
[[Файл: Osterreiter Nebelschütz.JPG | thumb |]]
 
У пасхальну неділю перед початком ходи в церкві населеного пункту, в якому збираються кіннотники, проводиться служба, на якій вони отримують благословення, після чого і вирушають в дорогу. Чоловіки одягнені в чорні [[фрак]]и, на головах [[Циліндр (головний убір) | циліндри]]. Попереду процесії знаходяться вершники з хоругвами, статуями Христа і хрестами. Як правило організовується також зустрічна хода, тому одночасно можна спостерігати відразу кілька процесій. Маршрути процесій, кожна з яких може складати до сотні вершників, не повинні перетинатися, оскільки, за повір'ям, це може принести нещастя.
 
По дорозі вершники співають традиційні великодні пісні [[Лужицькі мови | лужицькою]], іноді [[Німецька мова | німецькою]] або [[Латинська мова| латинською]] мовами. У кожному населеному пункті, розташованому на шляху, процесія обов'язково під'їжджає до церкви, а при відсутності проїжджає через центральну площу селища. Після прибуття в пункт призначення вершники отримують великодні частування. Перед від'їздом процесії додому в церкві або ж на кладовищі проводиться служба, на закінчення якої [[священик]] благословляє вершників на зворотний шлях.
 
З [[1983]] року після закінчення великодніх свят у вівторок в церкві святої Катерини в Ральбицях проводиться спільні урочисті богослужіння всіх учасників кінної процесії.
 
== Процесії ==
В даний час (2009 г.) [[Великдень | великодні]] кінні процесії проходять за наступними відносно постійними маршрутами:
 
* Баутцен — [[Радібор]] (без зустрічної процесії)
* [[Кроствіц]] — [[Паншвіц-Кукау]]
* [[Небельшюц]] — Вотров
* Гострики — монастир Марієнталь
* Радібор — Шторха
* Ральбиці — [[Віттіхенау]]
* Церквіц — Кляйн Радден (без зустрічної процесії)
 
Процесія з Віттіхенау єдина, в якій до половини учасників не тільки лужичани.
 
== Див. також ==
5301

редагування

Навігаційне меню