Предок: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Віщун (обговорення | внесок) порядок слів |
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/133569/ |
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/133569/предки Предки] // Словник синонімів (dic.academic.ru) {{ref-ru}} |
||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/3592/ |
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_myphology/3592/ПРЕДКИ Предки] // Енциклопедія міфології (dic.academic.ru) {{ref-ru}} |
||
{{stub}} |
{{stub}} |
Версія за 17:31, 24 травня 2019
Предки (діди, прадіди, прабатьки) — померлі родичі, наділені високим сакральним статусом, співвідносні з міфологічними родоначальниками та опікунами будинку (див. Домовик), захисники та опікуни роду й господарства[1].
Далекий предок, родоначальник, називається пращуром [2].
Дві людини є родичами, якщо один з них — предок іншого, або вони мають спільного предка.
За Далем, предок — прабатько, праотець, прадіди та праматері; родоначальник, попередник родини, роду, племені, по висхідному коліну[3]. Ушаков описує це поняття як «родоначальник, особа, яка жила на кілька поколінь раніше й належала до того ж роду».
У слов'янському культі мертвих «чистими» небіжчиками є предки, які померли своєю смертю, поховані відповідно до похоронних норм та отримали упокій на «тому світі». Їх протиставляють небезпечним «нечистим» небіжчикам, померлим «не своєю» смертю й наділеним демонологічними рисами. За давньоруськими джерелами відомо про поклоніння предкам у слов'ян у дохристиянський період[1].
Див. також
- Нащадок — поняття, протилежне предку
- Батьки
- Діди
- Поминальні дні
- Генеалогія
Примітки
Література
- Даль В. І. Предок // Тлумачний словник Даля. — 1880 — 1882. (рос.)
- Левкиевская Е. Е. Предки / Под ред. Н. І. Толстого; Інститут слов'янознавства РАН // Слов'янські старожитності: Етнолінгвістичний словник. — М. : Международные отношения, 2009. — С. 249-252. — ISBN 978-5-7133-1312-8.