Тевфік Есенч: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
АтаБот (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа |
{{особа |
||
|зображення = |
|зображення = TevfikE 82.jpg |
||
}} |
}} |
||
'''Тевфік Есенч''' ({{lang-tr|Tevfik Esenç}}; {{н}} [[1904]] — {{†}} [[7 жовтня]] [[1992]]) — останній носій [[Убихська мова|убихської мови]], представник черкеської громади [[Туреччина|Туреччини]], відомий своєю активною співпрацею у дослідженні й вивченні цієї мови. |
'''Тевфік Есенч''' ({{lang-tr|Tevfik Esenç}}; {{н}} [[1904]] — {{†}} [[7 жовтня]] [[1992]]) — останній носій [[Убихська мова|убихської мови]], представник черкеської громади [[Туреччина|Туреччини]], відомий своєю активною співпрацею у дослідженні й вивченні цієї мови. |
||
Версія за 11:20, 26 травня 2020
| Тевфік Есенч | |
|---|---|
| тур. Tevfik Esenç | |
 | |
| Народився |
1904 Хаджиосманd, Карасі[d] |
| Помер |
7 жовтня 1992 Хаджиосманd, Маньяс, Баликесір, Туреччина |
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія Туреччина |
| Місце проживання | Хаджиосманd |
| Діяльність | мовознавець, політик, державний службовець |
| Знання мов | убихська[1] і адигейська |
Тевфік Есенч (тур. Tevfik Esenç; нар. 1904 — пом. 7 жовтня 1992) — останній носій убихської мови, представник черкеської громади Туреччини, відомий своєю активною співпрацею у дослідженні й вивченні цієї мови.
Есенч народився у селі Хаджи-Осман у Османській імперії; певний час він жив зі своїм дідом і бабкою, які спілкувалися убихською мовою.
Згодом його було обрано мухтаром (старостою) цього села; відпрацювавши строк своєї легіслатури, він одержав посаду в державній поштовій службі у Стамбулі. Там він зустрівся з французьким лінгвістом Жоржем Дюмезілем, разом з котрим взяв діяльну участь у роботі з вивчення та збереження своєї мови, яка продовжувалася все його життя.
Обдарований чудовою пам'яттю й швидко зрозумівши мету, яку поставили перед ним вчені, він був головним джерелом відомостей не лише з убихської мови, а також з міфології, культури та звичаїв убихського народу. Він володів не тільки убихською, але й хакучинським діалектом адигейської мови, що дало вченим можливість провести важливі компаративні дослідження щодо цих двох представників північно-західної гілки північнокавказької сім'ї мов.
Найбільш вражаючою рисою убихської мови, що так цікавить лінгвістів, є її неймовірно багатий консонантизм — дослідники налічили в убихській фонетиці 81 приголосний з лише трьома голосними. Тевфік Есенч навіть дозволяв ученим просвічувати себе рентгенівським промінням щоб допомогти з'ясувати деталі цього надзвичайного явища. Він також декілька разів відвідав Париж і Осло щоб взяти участь у дослідженнях. Він з великою пошаною ставився до своєї мови, і Дюмезіль вважав його ідіолект убихської найкращим наближенням до літературної убихської мови, що колись існувала.
«Коли Есенч помре, — казав Жорж Дюмезіль, — багато буде втрачено. Однак багато вже й збережено: на відміну від давньогрецької та латини, ми маємо живу убихську мову на магнітофонній стрічці.»
Есенч помер в 1992 році у 88-річному віці. Перед смертю він висловив бажання, щоб на його могилі були вирізьблені такі слова:
- Це могила Тевфіка Есенча. Він був останнім, хто вмів розмовляти мовою, що звалася убихською.
Посилання
- Тевфік Есенч (англ.)
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.