Яків Баш: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
З 19 років працював на будівництві [[Дніпрогес]]у. У 1937 закінчив [[Київський університет]]. В роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] був учасником [[партизанський рух|партизанського руху]]. |
З 19 років працював на будівництві [[Дніпрогес]]у. У 1937 закінчив [[Київський університет]]. В роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] був учасником [[партизанський рух|партизанського руху]]. |
||
Перше оповідання «Криця» надруковано в журн. «Огонек» (1931). Збірка нарисів і оповідань «Доба горить» (1933), «Дні наступу» (1936), повість «Сила» (1934), роман «На берегах Славутича» (1940), який після переробки має назву «Гарячі почуття» (1947), драма «Дніпрові зорі» (1953) присвячені будівникам |
Перше оповідання «Криця» надруковано в журн. «Огонек» (1931). Збірка нарисів і оповідань «Доба горить» (1933), «Дні наступу» (1936), повість «Сила» (1934), роман «На берегах Славутича» (1940), який після переробки має назву «Гарячі почуття» (1947), драма «Дніпрові зорі» (1953) присвячені будівникам Дніпрогесу. Роман Б. «Професор Буйко» (1949) про Героя Радянського Союзу проф. П. М. Буйка. |
||
== Твори == |
== Твори == |
Версія за 09:44, 17 серпня 2009
Яків Баш | ||||
---|---|---|---|---|
Яків Васильович Башмак | ||||
Псевдонім | Яков Баш | |||
Народився | 8 серпня 1908 Милове | |||
Помер | 14 березня 1986 Київ | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Діяльність |
| |||
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] і ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Заклад | Радянське село і В-во «Український письменник» | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1931 — 1986 | |||
Членство | Спілка радянських письменників України | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Я́ків Баш (літ. псевд. Башмака Якова Васильовича; *8 серпня 1908, Милове) — український радянський письменник.
Член КПРС з 1931.
Народився в с. Миловому на Херсонщині. Був батраком.
З 19 років працював на будівництві Дніпрогесу. У 1937 закінчив Київський університет. В роки німецько-радянської війни був учасником партизанського руху.
Перше оповідання «Криця» надруковано в журн. «Огонек» (1931). Збірка нарисів і оповідань «Доба горить» (1933), «Дні наступу» (1936), повість «Сила» (1934), роман «На берегах Славутича» (1940), який після переробки має назву «Гарячі почуття» (1947), драма «Дніпрові зорі» (1953) присвячені будівникам Дніпрогесу. Роман Б. «Професор Буйко» (1949) про Героя Радянського Союзу проф. П. М. Буйка.
Твори
- Вибране. К., 1948;
- Гарячі почуття. Професор Буйко. К., 1955;
- Твори. К., 1959.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дяченко О. Яків Баш. В кн.: Українські радянські письменники, в. 2. К., 1957
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
Категорії:
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники філологічного факультету Київського університету
- Випускники Харківського університету
- Члени НСПУ
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
- Лауреати Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського
- Почесні громадяни Запоріжжя
- Персоналії Ба
- Українські письменники
- Випускники Київського університету