Гіпертекст: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Nikkolo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
→‎Джерела: прибрано зайві джерела
Рядок 34: Рядок 34:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://www.ipu.ru/publ/epstn.htm#1 В.Л. Эпштейн. ВВЕДЕНИЕ В ГИПЕРТЕКСТ И ГИПЕРТЕКСТОВЫЕ СИСТЕМЫ]
* [http://rudnevslovar.narod.ru/g1.htm#giper ГЕНЕРАТИВНАЯ ЛИНГВИСТИКА]
* [http://www.pseudology.org/webmaster/UmbertoEco.htm Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст. Публичная лекции У. Эко на экономическом факультете МГУ 20 мая 1998 г.]
* [http://users.univer.omsk.su/~bogky/2STUDENT/HTMMD.HTM ГИПЕРТЕКСТ И СРЕДСТВА МУЛЬТИМЕДИА]
* Руднев В. Гипертекст // Энциклопедический словарь культуры XX века. Ключевые понятия и тексты. - М.: Аграф, 2001а. - 95-99.




{{Refimprove}}
{{Internet-stub}}
{{Internet-stub}}



Версія за 12:11, 11 листопада 2010

Гіпертекст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання. Напопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.

Німецький дослідник Ш. Мюнц визначає гіпертекст як нелінійний засіб презентації тексту[1].

Гіпертекст - це така форма організації тексту, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв'язків між ними. Слідуючи цим зв'язкам, можна читати матеріал в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти. Найпростіший приклад гіпертексту «доінтернетовской епохи» - це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: від однієї статті до іншої, у міру потреби, ігноруючи гіпертекстові посилання; читати статті одну за одною, справляючись із відсиланнями; переходити від одного відсилання до іншого і т.д.

Загальновідомим і яскраво вираженим прикладом сучасного гіпертексту служать веб-сторінки, підготовлені за допомогою HTML (мова розмітки гіпертексту) і розміщені у web-мережі. Відповідно, в комп'ютерній термінології під гіпертекстом розуміється текст, сформований за допомогою мови розмітки, потенційно містить у собі гіперпосилання. Гіперпосилання дозволяють переходити від вихідного (одного) тексту до безлічі інших текстів, розміщених у web-мережі.

Історія

Терміни «гіпертекст» та «гіпермедіа» (розширення ідеї гіпертексту, що передбачає взаємні посилання в тексті, аудіо, відео тощо) запроваджено в роботі Теодора Нельсона 1965 року[2].

Гіпертекст у різних галузях знань

Поняття гіпертексту має міждисциплінарний характер, гіпертекстові системи стали предметом дослідження у різних галузях знань — технічних, філософських, лінгвістичних, культурологічних та ін., феномен гіпертексту ефективно виявляється у сфері творчої діяльності. Розширюється спектр успішного застосування гіпертекстових систем у багатьох сферах науки, техніки, освіти, економіки. В інформатиці це поняття детерміновано таким визначенням: «принцип організації інформаційних масивів, за яким окремі інформаційні елементи зв’язані між собою асоціативними відношеннями, що забезпечують швидкий пошук необхідної інформації та/або перегляд взаємозв’язаних даних»; у філософії — «заперечення лінійної побудови тексту»; у різних галузях культурології — «в сучасних аудіовізуальних медіа нелінійний характер екранного тексту (оповіді)» (тут текст — будь-яка у загальному семіотичному розумінні інформаційно завершена і впорядкована сукупність знаків, пов’язаних між собою кодифікованою системою їх взаєморозташування (граматикою) та комплексом правил їх інтерпретації (мовою)); у лінгвістиці — «в інформаційно-комп’ютерній прикладній галузі — сіткова формалізована модель репрезентації текстів, вузли якої співвідносяться з різними пакетами текстової інформації». У сучасному мовознавстві поняття гіпертексту не обмежується лише наведеним визначенням. У лінгвостилістиці послуговуються цим терміном на позначення набору текстів, «що містять вузли переходу від одного тексту до іншого і дозволяють вибирати певні відомості для читання або послідовність читання, в такий спосіб формуючи щоразу інший організований у систему лінійний текст». Завдяки технічним засобам візуалізації, зокрема, електронному гіпертексту, що дав змогу чітко позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць, що формують цей вузол переходу, — їх комунікативна, стилістична вага. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів, із мультилінгвальною структурою, відповідно актуалізувалися нові дисципліни, серед яких стилістика гіпертексту.

Літературознавство визначає «гіпертекст» як текстовий матеріал, організований в такий спосіб, що він перетворюється на «систему текстових одиниць», представлених не в лінійному порядку, а як множинність зв’язків та переходів. Слідуючи ними, можна утворювати нові лінійні тексти, читати матеріал в будь-якій послідовності. Зрозуміло, що електронний гіпертекст також є гіпертекстом літературним, одначе гіпертексти також траплялися й до появи комп'ютерів.

Дивіться також

Джерела

Примітки

  1. Münz, 1996: WWW
  2. Nelson, Theodor H. (September 1965). "Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate". ACM/CSC-ER Proceedings of the 1965 20th national conference.