Башчанська плита: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IgorTurzh (обговорення | внесок)
Створена сторінка: thumb|350px|Башчанська плита '''Башча́нська плита́''' ({{lang-hr|Baščanska ploča}}, ''Баща...
 
IgorTurzh (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Bascanska ploca.jpg|thumb|350px|Башчанська плита]]
[[Файл:Bascanska ploca.jpg|thumb|330px|Башчанська плита]]
'''Башча́нська плита́''' ({{lang-hr|Baščanska ploča}}, ''Бащанська плита, плита з Ба́шки'') — одна з найстаріших пам'яток [[Хорватька мова|хорватської]] писемності, і один з найстаріших і найбільш значних зі збережених [[Глаголиця|глаголичних]] пам'ятників. Датується межею [[11 століття|XI]]—[[12 століття|XII]] століть.
'''Башча́нська плита́''' ({{lang-hr|Baščanska ploča}}, ''Бащанська плита, плита з Ба́шки'') — одна з найстаріших пам'яток [[Хорватська мова|хорватської]] писемності, і один з найстаріших і найбільш значних зі збережених [[Глаголиця|глаголичних]] пам'ятників. Датується межею [[11 століття|XI]]—[[12 століття|XII]] століть.


Плита була знайдена в [[1851]] році під час [[Археологія|археологічних]] розкопок у романській церкві святої Луції в селі Юрандвор поруч із селищем Башка в південній частині острова [[Крк]]. З [[1934]] а плита зберігається в Хорватської Академії науки та культури в [[Загреб]] е, у церкві святої Луції поміщена точна копія.
Плита була знайдена в [[1851]] році під час [[Археологія|археологічних]] розкопок у романській церкві святої Луції в селі Юрандвор поруч із селищем Башка в південній частині острова [[Крк]]. Від [[1934]] року плита зберігається в [[Хорватська академія наук і мистецтв|Хорватській академії наук і мистецтв]] у [[Загреб]]і, в церкві святої Луції помістили точну копію пам'ятки.

Плита была найдена в [[1851 год]]у при раскопках в романской церкви святой Луции в деревне Юрандвор рядом с посёлком [[Башка (Хорватия)|Башка]] в южной части острова [[Крк]]. Від [[1934]] року плита зберігається в [[Хорватська Академія наук і мистецтв|Хорватській Академії наук і мистецтв]] у [[Загреб]]і, в церкві святої Луції помістили точну копію пам'ятки.


== Опис ==
== Опис ==
[[Файл:Bašćanska ploča HAZU 17 lipanj 2008.jpg|thumb|250пкс|Башчанська плита, виставлена в [[Хорватська Академія наук і мистецтв|Хорватській Академії наук і мистецтв]]]]
[[Файл:Bašćanska ploča HAZU 17 lipanj 2008.jpg|thumb|ліворуч|250пкс|Башчанська плита, виставлена в [[Хорватська академія наук і мистецтв|Хорватській академії наук і мистецтв]]]]
Кам'яна плита містить напис, текст якої говорить про пожертву королем Дмитром Звонимиром землі [[Бенедиктинці|бенедиктинському]] [[абатство|абатству]] під управлінням абата Држихи. Напис містить 13 рядків, добре збереглася. Два фрагменти плити в правій частині були знайдені надщербленими від основної плити, але також зберегли вибитий текст. Башчанський напис виконано [[Глаголиця|глаголицею]], містить ряд характерних особливостей хорватського ізводу [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янської мови]]. Башчанська плита — це єдиний збережений зразок перехідного типу глаголичної абетки від «круглої» (болгарсько-македонської) до «кутастої» (власне хорватської).
Кам'яна плита містить напис, текст якої говорить про пожертву королем Дмитром Звонимиром землі [[Бенедиктинці|бенедиктинському]] [[абатство|абатству]] під управлінням абата Држихи. Напис містить 13 рядків, добре збереглася. Два фрагменти плити в правій частині були знайдені надщербленими від основної плити, але також зберегли вибитий текст. Башчанський напис виконано [[Глаголиця|глаголицею]], містить ряд характерних особливостей хорватського ізводу [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янської мови]]. Башчанська плита — це єдиний збережений зразок перехідного типу глаголичної абетки від «круглої» (болгарсько-македонської) до «кутастої» (власне хорватської).



Версія за 11:53, 10 липня 2011

Башчанська плита

Башча́нська плита́ (хорв. Baščanska ploča, Бащанська плита, плита з Ба́шки) — одна з найстаріших пам'яток хорватської писемності, і один з найстаріших і найбільш значних зі збережених глаголичних пам'ятників. Датується межею XIXII століть.

Плита була знайдена в 1851 році під час археологічних розкопок у романській церкві святої Луції в селі Юрандвор поруч із селищем Башка в південній частині острова Крк. Від 1934 року плита зберігається в Хорватській академії наук і мистецтв у Загребі, в церкві святої Луції помістили точну копію пам'ятки.

Опис

Башчанська плита, виставлена в Хорватській академії наук і мистецтв

Кам'яна плита містить напис, текст якої говорить про пожертву королем Дмитром Звонимиром землі бенедиктинському абатству під управлінням абата Држихи. Напис містить 13 рядків, добре збереглася. Два фрагменти плити в правій частині були знайдені надщербленими від основної плити, але також зберегли вибитий текст. Башчанський напис виконано глаголицею, містить ряд характерних особливостей хорватського ізводу церковнослов'янської мови. Башчанська плита — це єдиний збережений зразок перехідного типу глаголичної абетки від «круглої» (болгарсько-македонської) до «кутастої» (власне хорватської).

Башчанський напис — найстаріший зі збережених письмових джерел, де згадано прикметник «хорватський» хорватською мовою. Існує кілька давніших хорватсько-глаголичних написів (Пломінська плита, Валунська плита і Кркський напис, що датуються XI століттям), але вони поступаються Башчанській плиті обсягом і рівням збереження. Напис виконано хорватським ізводом церковнослов'янської мови і він вважається одним з найдавніших свідчень періоду зародження власне хорватської мови.

Текст Башчанського напису зображений на аверсі банкноти в 100 кун разом з портретом поета-класика Івана Мажуранича.

Текст

транслітерація латиницею текст сучасною хорватською український переклад
# A[ZЪ VЪ IME O]TCA I S(I)NA [I S](VE)TAGO DUHA AZЪ
  1. OPAT[Ъ] DRŽIHA PISAHЪ SE O LEDI[N]Ě JuŽE
  2. DA ZЪVЪNIM[I]RЪ KRALЪ HRЪVATЪSKЪÏ [VЪ]
  3. DNI SVOJĘ VЪ SVETUJu LUCIJu I S[VEDO]-
  4. MI ŽUPANЪ DESIMRA KRЪ[BA]VĚ MRA[TIN]Ъ VЪ L(I)-
  5. CĚ PR(I)BЪNEBŽA [S]Ъ POSL[Ъ] VIN[OD](O)LĚ [ĚK](O)VЪ V(Ъ) O-
  6. TOCĚ DA IŽE TO POREČE KLЪNI I BO(G) I BÏ(=12) AP(OSTO)LA I G(=4) E-
  7. VA(N)J(E)LISTI I S(VE)TAĚ LUCIĚ AM(E)NЪ DA IŽE SDĚ ŽIVE-
  8. TЪ MOLI ZA NE BOGA AZЪ OPATЪ D(O)BROVITЪ ZЪ-
  9. DAH CRĚKЪVЪ SIJu I SVOEJu BRATIJu SЪ DEV-
  10. ETIJu VЪ DNI KЪNEZA KOSЪMЪTA OBLAD-
  11. AJuĆAGO VЪSU KЪRAINU I BĚŠE VЪ TЪ DNI M-
  12. IKULA VЪ OTOČЪCI [SЪ S]VETUJu LUCIJu VЪ EDINO || # Ja, u ime Oca i Sina i Svetoga Duha. Ja
  13. opat Držiha pisah ovo o ledini koju
  14. dade Zvonimir, kralj hrvatski u
  15. dane svoje svetoj Luciji. Svjedoče
  16. mi župan Desimir u Krbavi, Martin u Li-
  17. ci, Piribineg u Vinodolu i Jakov na o-
  18. toku. Da tko poreče, nega ga prokune i Bog i 12 apostola i 4 e-
  19. vanđelista i sveta Lucija. Amen. Neka onaj tko ovdje živi,
  20. moli za njih Boga. Ja opat Dobrovit zi-
  21. dah crkvu ovu sa svoje dev-
  22. etero braće u dane kneza Kosmata koji je vl-
  23. adao cijelom Krajinom. I bijaše u te dane Mi-
  24. kula u Otočcu sa svetom Lucijom zajedno. || # Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа, я
  25. абат Држиха, написав про землю, яку
  26. дав Звонимир, король хорватський король у
  27. день своєї святої Луції. Свідками
  28. мені жупан Десимир у Крбаві, Мартин у Лі-
  29. ці, Пирибинег у Винодолу і Яков на о-
  30. току. Як хто порече [стане суперечити], нехай його прокляне і Бог і 12 апостолів и 4 є-
  31. вангеліста і свята Луція. Амен. Нехай хто б тут ни жив,
  32. моли за них Бога. Я, абат Добровит, з-
  33. вів церкву цю зі своїми дев'я-
  34. тьма братами у дні князя Космата, який воло-
  35. дів усією країною. І були в ті дні Мі-
  36. кула у Оточцю зі святою Луцією заєдно.

Посилання